EZZ-SCHOOLBOOKS
Гончарук Олександр
Розділ підручника:Розділ 2. Магнітні та електромагнітні явища • с. 92
§ 13⏱ 20 хвСкладність: ⭐⭐🏆 +120 XPПрограма МОН 100%

Магнітні властивості речовин. Гіпотеза Ампера

За підручником: В. Г. Бар’яхтар, С. О. Довгий, Ф. Я. Божинова, О. О. Кірюхіна. «Фізика, 9 клас» (Видавництво «Ранок», 2026)
Розробник платформи:Гончарук Олександр
👩‍🏫Методичні акценти для вчителя • План проведення уроку на 45 хвНУШ
▼
🎯 Очікувані результати навчання (НУШ):

Формування предметних компетентностей за темою «Магнітні властивості речовин. Гіпотеза Ампера», розвиток критичного мислення, вміння аналізувати причинно-наслідкові зв'язки та застосовувати набуті знання на практиці.

💬 Провокативне питання для старту:

Використайте блок «Гачок (Hook)» нижче для 2-хвилинної розминки з класом перед поясненням нового матеріалу.

⏱️ Рекомендований таймінг 45-хвилинного уроку:
0–5 хв
Гачок & Місія
5–20 хв
Теорія & Інтерактив
20–30 хв
Робота «У зошит»
30–40 хв
Бос-тест уроку
40–45 хв
Рефлексія & XP
📋 Готовий запис для електронного журналу (НЗ.ua / Human / Єдина Школа):

Тема: Розділ 2. Магнітні та електромагнітні явища • с. 92. Магнітні властивості речовин. Гіпотеза Ампера. Д/з: опрацювати матеріал уроку та завдання «У зошит» на платформі EZZ-SCHOOL BOOKS.

⚡ Фронтальне бліц-опитування класу на початку уроку (2 хв):
  1. Що є ключовим поняттям теми «Магнітні властивості речовин. Гіпотеза Ампера» і чому воно важливе?
  2. Де у повсякденному житті, науці чи IT ми стикаємося з цим явищем/алгоритмом?
  3. Яка найпоширеніша помилка виникає під час першого знайомства з матеріалом?
🏠 Диференційоване домашнє завдання:
  • Базовий рівень (обов'язковий): опрацювати конспект і блок «У зошит».
  • Достатній рівень: скласти власну шпаргалку та пройти MiniCheck.
  • Високий / STEM: виконати симуляцію у лабораторії та скласти BossQuiz на 100 XP.
📊 Критерії формувального оцінювання:
1–6 б: Відтворює означення, виконує вправи за алгоритмом.
7–12 б: Самостійно розв'язує проблеми, аналізує моделі.
🎯

Твоя місія на цей урок

Натискай на цілі у міру їх опанування:

4 цілей
  • 1Зрозуміти гіпотезу Андре-Марі Ампера про мікроскопічні колові струми всередині атомів.
    Опанувати ➔
  • 2Вивчити 3 класи магнетиків: діамагнетики, парамагнетики та феромагнетики.
    Опанувати ➔
  • 3З’ясувати природу феромагнетизму: доменна структура та залишкове намагнічування.
    Опанувати ➔
  • 4Пояснити точку Кюрі — втрату магнітних властивостей при критичному нагріванні.
    Опанувати ➔
🎯 Гачок уроку • Вгадай

🐸 Чому жива жаба і крапля води можуть левітувати в потужному магнітному полі?

Ми звикли, що магнітяться лише залізо й сталь. Але в 2000 році вчені отримали Шнобелівську премію за те, що змусили живу жабу зависнути в повітрі над магнітом без жодних ниток! Виявляється, абсолютно ВСІ речовини у Всесвіті взаємодіють з магнітним полем. Чому одні речовини підсилюють поле, а інші — виштовхуються з нього?

1. Гіпотеза Ампера та мікроскопічна природа магнетизму

Чому звичайний залізний цвях після дотику до магніту сам стає магнітом, а мідний дріт чи дерево не намагнічуються?

У 1820-х роках Андре Ампер висунув геніальну гіпотезу: магнітні властивості будь-якого тіла зумовлені замкненими мікроскопічними електричними струмами всередині його атомів та молекул.

Сьогодні квантова фізика повністю підтвердила здогад Ампера: в кожному атомі електрони обертаються навколо ядер (орбітальний рух) та володіють власним квантовим моментом імпульсу — спіном. Рух заряду електрона утворює крихітний круговий струм і мікроскопічне магнітне поле.

У ненамагніченому тілі магнітні моменти окремих атомів орієнтовані абсолютно хаотично через тепловий рух, тому їхні поля взаємно компенсуються. Під дією зовнішнього поля атоми повертаються і шикуються однаково — речовина набуває намагніченості!

2. Три класи магнетиків: Діамагнетики, Парамагнетики та Феромагнетики

Здатність речовини змінювати магнітне поле характеризують відносною магнітною проникністю середовища: μ = B / B_0, де B — поле всередині речовини, а B_0 — поле у вакуумі. За значенням μ усі речовини поділяють на три групи:

1. Діамагнетики (μ ≲ 1)

Трохи послаблюють зовнішнє поле (μ = 0,9999). Намагнічуються проти зовнішнього поля й виштовхуються з нього.

Речовини: вісмут, мідь, золото, срібло, вода, графіт. Відомий дослід — діамагнітна левітація крапель води та живих жаб у полі індукцією 16 Тл!

2. Парамагнетики (μ ≳ 1)

Трохи підсилюють зовнішнє поле (μ = 1,0001). Намагнічуються за полем і слабо втягуються в магнітне поле.

Речовини: алюміній, платина, рідкий кисень, повітря, титан.

3. Феромагнетики (μ ≫ 1)

Колосально підсилюють поле — у сотні, тисячі й сотні тисяч разів (μ ~ 10^3 - 10^6)! Сильно втягуються в поле.

Речовини: залізо, нікель, кобальт, сталь, рідкоземельні неодимові сплави (NdFeB).

3. Доменна структура феромагнетиків та точка Кюрі

У феромагнетиках квантові обмінні сили об'єднують мільярди атомів у мікроскопічні самовільно намагнічені області — домени розміром 10⁻⁴ - 10⁻² см. У ненамагніченому шматку заліза домени спрямовані врізнобіч. Під дією зовнішнього поля домени розвертаються вздовж поля, стрибком перетворюючи весь кристал на потужний магніт!

Температура Кюрі (точка Кюрі):

При нагріванні кінетична енергія теплового руху атомів руйнує впорядковану доменну орієнтацію. Температуру, вище якої феромагнетик повністю втрачає свої феромагнітні властивості й стає звичайним слабким парамагнетиком, називають точкою Кюрі (відкрита П'єром Кюрі).
• Для заліза (Fe): T_C = 770 °C;
• Для нікелю (Ni): T_C = 358 °C;
• Для кобальту (Co): T_C = 1120 °C.

Магнітом'які матеріали

Легко намагнічуються і миттєво розмагнічуються після вимкнення струму (трансформаторна сталь, ферити). Використовують для осердь трансформаторів і моторів.

Магнітожорсткі матеріали

Важко намагнічуються, але зберігають сильну залишкову намагніченість (вуглецева сталь, неодим-залізо-бор). З них роблять довговічні постійні магніти.

✓ Швидка перевірка (Mini-Check)

Що станеться з постійним сталевим магнітом, якщо розжарити його до червоного жару (850 °C)?

📌

Шпаргалка до § 13: Магнітні властивості речовин. Гіпотеза Ампера

Усе найважливіше для повторення перед уроком або самостійною роботою

🌀 Гіпотеза Ампера

Магнетизм речовин спричинений коловими мікрострумами електронів в атомах.

🛡️ Діамагнетики

μ < 1 (вода, мідь, золото). Виштовхуються з магнітного поля.

⚡ Парамагнетики

μ > 1 (алюміній, платина, кисень). Слабо притягуються полем.

🧲 Феромагнетики

μ ≫ 1 (залізо, нікель). Велетенське підсилення поля, доменна структура, точка Кюрі.

🃏

Самоперевірка (картки знань)

Натискай для перевороту (або Пробіл / ◀ ▶ на клавіатурі)

0/4 вивчено
🗒️

У зошит (за підручником)

Вправи з підручника «Фізика 9 клас (Бар'яхтар, Довгий та ін., Ранок 2026)», § 13, с. 92. Виконуй у робочий зошит або за комп'ютером за вказівкою вчителя:

Домашка • 3 завд.
Вправа 13.1 (с. 96)

Класифікація речовин за реакцією на магніт

💡 Підказка від нас: Залізо, нікель — феромагнетики (сильно притягуються); алюміній — парамагнетик (ледь притягується); мідь, вода — діамагнетики (виштовхуються).

Вправа 13.2 (с. 96)

Аналіз зміни магнітних властивостей нікелю при 450 °C

💡 Підказка від нас: Точка Кюрі для нікелю 354 °C. Оскільки 450 °C > 354 °C, нікель повністю втратить здатність притягуватися до магніту.

Вправа 13.4 (с. 96)

Вибір матеріалу для осердя генератора змінного струму

💡 Підказка від нас: Потрібен магнітом'який феромагнетик, щоб осердя легко перемагнічувалося десятки разів на секунду без нагрівання.

👾

Бос-тест до § 13: Магнітні властивості речовин. Гіпотеза Ампера

Питання 1 з 3 • Завдай удару по босу теми

+120 XP Рахунок: 0/3
❤️ Здоров'я Боса (HP): 100% Питання 1/3

Чому залізний цвях після видалення постійного магніту ще деякий час притягує скріпки?