EZZ-SCHOOLBOOKS
Гончарук Олександр
Розділ підручника:§ 14• с. 78
§ 14⏱ 20 хвСкладність: ⭐⭐🏆 +100 XPПрограма МОН 100%

Сільське господарство світу: аграрні пояси та продовольча безпека

За підручником: С. Г. Кобернік, Р. Р. Коваленко. «Географія, 9 клас» (ТОВ «Видавництво АБЕТКА», 2026)• друкована с. 78
Розробник платформи:Гончарук Олександр
👩‍🏫Методичні акценти для вчителя • План проведення уроку на 45 хвНУШ
▼
🎯 Очікувані результати навчання (НУШ):

Формування предметних компетентностей за темою «Сільське господарство світу: аграрні пояси та продовольча безпека», розвиток критичного мислення, вміння аналізувати причинно-наслідкові зв'язки та застосовувати набуті знання на практиці.

💬 Провокативне питання для старту:

Використайте блок «Гачок (Hook)» нижче для 2-хвилинної розминки з класом перед поясненням нового матеріалу.

⏱️ Рекомендований таймінг 45-хвилинного уроку:
0–5 хв
Гачок & Місія
5–20 хв
Теорія & Інтерактив
20–30 хв
Робота «У зошит»
30–40 хв
Бос-тест уроку
40–45 хв
Рефлексія & XP
📋 Готовий запис для електронного журналу (НЗ.ua / Human / Єдина Школа):

Тема: § 14. Сільське господарство світу: аграрні пояси та продовольча безпека. Д/з: опрацювати матеріал уроку та завдання «У зошит» на платформі EZZ-SCHOOL BOOKS.

⚡ Фронтальне бліц-опитування класу на початку уроку (2 хв):
  1. Що є ключовим поняттям теми «Сільське господарство світу: аграрні пояси та продовольча безпека» і чому воно важливе?
  2. Де у повсякденному житті, науці чи IT ми стикаємося з цим явищем/алгоритмом?
  3. Яка найпоширеніша помилка виникає під час першого знайомства з матеріалом?
🏠 Диференційоване домашнє завдання:
  • Базовий рівень (обов'язковий): опрацювати конспект і блок «У зошит».
  • Достатній рівень: скласти власну шпаргалку та пройти MiniCheck.
  • Високий / STEM: виконати симуляцію у лабораторії та скласти BossQuiz на 100 XP.
📊 Критерії формувального оцінювання:
1–6 б: Відтворює означення, виконує вправи за алгоритмом.
7–12 б: Самостійно розв'язує проблеми, аналізує моделі.
🎯

Твоя місія на цей урок

Натискай на цілі у міру їх опанування:

4 цілей
  • 1Визначити зональність світового сільського господарства: помірний, субтропічний, тропічний пояси.
    Опанувати ➔
  • 2Знати глобальні центри вирощування «трьох хлібів людства»: пшениці, рису та кукурудзи.
    Опанувати ➔
  • 3З’ясувати наслідки Зеленої революції в країнах, що розвиваються.
    Опанувати ➔
  • 4Оцінити глобальну проблему продовольчої безпеки та роль ФАО (FAO ООН).
    Опанувати ➔
🎯 Гачок уроку • Вгадай

🍚 Три зернятка, що тримають планету: як пшениця, рис і кукурудза годують 8 мільярдів жителів Землі?

Понад половину всіх калорій, які споживає людство щодня, походять лише від трьох рослин: рису, пшениці та кукурудзи! Якщо Азія живе на рисі, Європа й Америка — на пшениці, то Африка та тваринництво світу тримаються на кукурудзі. Як сформувалися світові аграрні пояси, і чому понад 700 мільйонів людей досі недоїдають?

🌍 Інтерактивна економіко-географічна лабораторія

📈

Симулятор світової економіки та ІЛР

Розрахунок ВВП на душу населення, торговельного сальдо та Індексу людського розвитку

Formula: B = E - I  |  HDI = ∛(I_life · I_edu · I_inc)

💵 Макроекономічні показники держави

Номінальний ВВП: 160 млрд $
Населення країни: 38 млн осіб
🚢 Зовнішньоторговельний оборот (Експорт та Імпорт товарів і послуг)
Експорт (E): 44 млрд $
Імпорт (I): 63 млрд $
🎓 Соціальні показники (складові Індексу людського розвитку)
Очікувана тривалість життя: 71.5 років
Середня тривалість навчання: 11.4 років
📊 Секторальна структура економіки: Змішана транзитна структура економіки
12%
28%
60%
Первинний (с/г, видобуток): 12% Вторинний (промисловість): 28% Третинний (послуги, IT): 60%
ВВП на душу населення
$4 211 на 1 громадянина на рік
Сальдо торговельного балансу (B)
-19 млрд $
🔴 Дефіцитне сальдо (імпорт перевищує експорт)
Індекс людського розвитку (ІЛР / HDI)
0.765
Високий рівень людського розвитку

ООН ранжує країни світу за шкалою від 0 до 1: лідери (Норвегія, Швейцарія > 0.950).

Розділ II. Первинний сектор економіки · Тема 1. Світове сільське господарство

§ 14. Сільське господарство світу: аграрні пояси та глобальні ринки

Географія світового сільського господарства сформувалася під впливом зональних природних умов та соціально-економічних чинників. У світі чітко протистоять дві основні форми господарювання: високопродуктивне товарне та архаїчне споживче, а просторове розміщення підпорядковане широтним аграрним поясам.

⚖️ 1. Товарне та споживче сільське господарство

🏢 Товарне (високоінтенсивне)

Орієнтоване на продаж продукції на внутрішньому та світовому ринках. Характерне для розвинених країн та експортних секторів країн, що розвиваються.
• Ознаки: висока наукоємність, хімізація, меліорація, автоматизація, використання елітного насіння та племінної худоби, висока продуктивність праці (1 працюючий годує 50–100 людей).
• Форми: фермерські господарства Європи та США, тваринницькі ранчо в Австралії та Латинській Америці, плантації тропічних культур (кава, банани, чай).

🛖 Споживче (натуральне/дрібнотоварне)

Орієнтоване на особисте споживання виробниками; надлишки продаються рідко. Панує в країнах Африки, Південної та Південно-Східної Азії.
• Ознаки: низька продуктивність, важка ручна або тяглова праця, примітивні знаряддя, повна залежність від примх природи, аграрне перенаселення.
• Форми: підсічно-вогневе землеробство в екваторіальних лісах, кочове та напівкочове скотарство в пустелях і саванах, плужне заливне рисосіяння.

«Зелена революція»: комплекс агротехнічних перетворень у країнах, що розвиваються (Мексика, Індія, Філіппіни), розпочатий у 1960-х роках під проводом американського вченого Нормана Борлоуга (лауреат Нобелівської премії миру 1970 р.). Включав виведення високопродуктивних карликових сортів пшениці та рису, розширення іригації, масове використання добрив і пестицидів. Це врятувало сотні мільйонів людей від голоду, але створило екологічні проблеми.

🌍 2. Аграрні пояси світу

Природні зони зумовили формування на планеті чітко окреслених аграрних поясів:

Аграрний поясПровідні культури рослинництваСпеціалізація тваринництваРегіони поширення
Холодний (субарктичний)Землеробство майже відсутнє (лише закритий ґрунт / теплиці).Оленярство, мисливство, звірівництво.Північ Євразії та Північної Америки.
Помірний поясПшениця, жито, ячмінь, овес, кукурудза, соняшник, соя, ріпак, цукровий буряк, картопля, льон.Молочно-м'ясне скотарство, свинарство, промислове птахівництво.Європа (включаючи Україну), Північна Америка («Кукурудзяний» і «Пшеничний» пояси США), Східна Азія, південь Південної Америки.
Субтропічний поясОливки, цитрусові (апельсини, лимони), виноград, інжир, бавовник, тютюн, рис, чай.М'ясо-шерстне вівчарство, скотарство.Середземномор'я, південь США (Каліфорнія, Флорида), південь Китаю, Південна Африка, південь Австралії.
Тропічний поясЦукрова тростина, кава, арахіс, банани, фінікова пальма, тютюн, сизаль.М'ясне скотарство (пасовищне ранчо), кочове верблюдівництво та вівчарство.Центральна Америка, Кариби, пустелі та напівпустелі Африки, Близький Схід, північ Австралії.
Субекваторіальний та екваторіальнийКакао, кава, гевея (натуральний каучук), олійна пальма, кокосова пальма, чай, спеції (перець, гвоздика, ваніль), маніок, батат, ямс.Тваринництво розвинене слабко через хвороби (муха цеце) та вологість; тяглова худоба (буйволи).Басейн Амазонки, Центральна Африка, Південно-Східна Азія (Індонезія, Малайзія, В'єтнам).

🌐 3. Світові лідери виробництва основних сільськогосподарських культур

🌾 Зернові «хліби людства»

• Пшениця: Китай, Індія, РФ, США, Франція, Канада, Австралія, Україна.
• Рис: Китай, Індія, Індонезія, Бангладеш, В'єтнам (90% в Азії).
• Кукурудза: США, Китай, Бразилія, Аргентина, Україна.

🌻 Олійні та цукристі

• Соя: Бразилія, США, Аргентина, Китай.
• Олійна пальма: Індонезія, Малайзія (85% світу).
• Соняшник: Україна, РФ, ЄС, Аргентина.
• Цукор: цукрова тростина — Бразилія, Індія; буряк — РФ, Франція, США, Німеччина, Україна.

☕ Тонізуючі культури

• Кава: Бразилія, В'єтнам, Колумбія, Індонезія, Ефіопія.
• Чай: Китай, Індія, Кенія, Шрі-Ланка.
• Какао: Кот-д'Івуар, Гана (понад 60% світу), Індонезія, Нігерія.

✓ Швидка перевірка (Mini-Check)

Яка культура є головною продовольчою рослиною мусонної Азії і дає основу харчування для понад 3 млрд людей?

🗒️

У зошит (за підручником)

Вправи з підручника до цієї теми уроку. Виконуй у робочий зошит або за комп'ютером за вказівкою вчителя:

Домашка • 2 завд.
Завдання 1 (с. 84)

Складання таблиці «Провідні експортери агропродукції світу»

💡 Підказка від нас: Вкажіть культуру (пшениця, рис, кава, соя) та топ-3 країни експортери.

Завдання 3 (с. 84)

Аналіз шляхів подолання продовольчої кризи за звітами ФАО

💡 Підказка від нас: Опишіть роль генетичної селекції, краплинного зрошення та боротьби з втратами їжі.

🃏

Самоперевірка (картки знань)

Натискай для перевороту (або Пробіл / ◀ ▶ на клавіатурі)

0/4 вивчено
👾

Бос-тест: Сільське господарство світу: аграрні пояси та продовольча безпека

Питання 1 з 5 • Завдай удару по босу теми

+100 XP Рахунок: 0/5
❤️ Здоров'я Боса (HP): 100% Питання 1/5

У якій частині США розташований знаменитий «Кукурудзяний пояс» (Corn Belt)?

📌

Шпаргалка уроку (головне в один екран)

Усе найважливіше для повторення перед уроком або самостійною роботою

Головне правило: ПШЕНИЦЯ = степи помірного поясу (Китай, Індія, США, Україна). РИС = мусонна Азія (затоплені чеки). КУКУРУДЗА = США (Corn Belt). КАВА = Бразилія, В'єтнам. ЧАЙ = Китай, Індія.

Екзаменаційний акцент (НМТ/ЗНО): На НМТ пам'ятайте: Зелена революція (Норман Борлоуг, Нобелівська премія миру) врятувала мільярди життів завдяки селекції карликової пшениці й рису.