EZZ-SCHOOLBOOKS
Гончарук Олександр
Розділ підручника:ПР 3• с. 171
ПР 3⏱ 25 хвСкладність: ⭐⭐🏆 +120 XPПрограма МОН 100%

Практичне заняття: Утиски українського слова та модернізаційні процеси

За підручником: А. А. Галімов, О. В. Гісем, О. О. Мартинюк, О. М. Сирцова. «Історія України, 9 клас» (Видавництво «Ранок», 2026)• друкована с. 171
Розробник платформи:Гончарук Олександр
👩‍🏫Методичні акценти для вчителя • План проведення уроку на 45 хвНУШ
▼
🎯 Очікувані результати навчання (НУШ):

Формування предметних компетентностей за темою «Практичне заняття: Утиски українського слова та модернізаційні процеси», розвиток критичного мислення, вміння аналізувати причинно-наслідкові зв'язки та застосовувати набуті знання на практиці.

💬 Провокативне питання для старту:

Використайте блок «Гачок (Hook)» нижче для 2-хвилинної розминки з класом перед поясненням нового матеріалу.

⏱️ Рекомендований таймінг 45-хвилинного уроку:
0–5 хв
Гачок & Місія
5–20 хв
Теорія & Інтерактив
20–30 хв
Робота «У зошит»
30–40 хв
Бос-тест уроку
40–45 хв
Рефлексія & XP
📋 Готовий запис для електронного журналу (НЗ.ua / Human / Єдина Школа):

Тема: ПР 3. Практичне заняття: Утиски українського слова та модернізаційні процеси. Д/з: опрацювати матеріал уроку та завдання «У зошит» на платформі EZZ-SCHOOL BOOKS.

⚡ Фронтальне бліц-опитування класу на початку уроку (2 хв):
  1. Що є ключовим поняттям теми «Практичне заняття: Утиски українського слова та модернізаційні процеси» і чому воно важливе?
  2. Де у повсякденному житті, науці чи IT ми стикаємося з цим явищем/алгоритмом?
  3. Яка найпоширеніша помилка виникає під час першого знайомства з матеріалом?
🏠 Диференційоване домашнє завдання:
  • Базовий рівень (обов'язковий): опрацювати конспект і блок «У зошит».
  • Достатній рівень: скласти власну шпаргалку та пройти MiniCheck.
  • Високий / STEM: виконати симуляцію у лабораторії та скласти BossQuiz на 100 XP.
📊 Критерії формувального оцінювання:
1–6 б: Відтворює означення, виконує вправи за алгоритмом.
7–12 б: Самостійно розв'язує проблеми, аналізує моделі.
🎯

Твоя місія на цей урок

Натискай на цілі у міру їх опанування:

4 цілей
  • 1Здійснити текстологічне порівняння Валуєвського циркуляра (1863) та Емського указу (1876)
    Опанувати ➔
  • 2З'ясувати масштаби руйнівного впливу указів на книговидання, освіту й театр
    Опанувати ➔
  • 3Дослідити тактику «двох берегів»: друк творів наддніпрянських авторів (Куліша, Шевченка, Драгоманова, Лесі Українки) у Галичині
    Опанувати ➔
  • 4Сформувати власну оцінку феномену культурної незламності українського народу
    Опанувати ➔
🎯 Гачок уроку • Вгадай

⚖️ Практикум: як українська культура вижила під ударами імперських заборон?

Жоден народ Європи не зазнав такої кількості офіційних урядових заборон власної мови, як українці. На цьому практичному занятті ми зіставимо тексти Валуєвського циркуляра 1863 р. та Емського указу 1876 р. і дослідимо унікальні механізми збереження національної культури.

📜 Лабораторія першоджерел • Svelte 5

Аналізатор ключових історичних документів України (XIX – поч. XX ст.)

Досліджуйте оригінальні тексти маніфестів, імперських указів та програмних маніфестів незалежності

1846–1847 рік

«Книга буття українського народу» (Закон Божий)

Авторство: Микола Костомаров (Кирило-Мефодіївське братство)
«І встане Україна з своєї могили, і знову озветься до всіх братів своїх слов'ян, і почують крик її, і встане Слов'янщина, і не позостанеться ні царя, ні царевича, ні князя, ні графа, ні герцога... І Україна буде непідлеглою Річчю Посполитою в союзі слов'янськім...»
🏛️ Історичний контекст:

Програмний документ першої таємної української політичної організації в Києві. Поєднував християнський месіанізм, ідею знищення кріпацтва та побудови демократичної федерації слов'янських республік.

⚡ Історичні наслідки:

Заклав наріжний камінь новітньої української політичної думки — прагнення до свободи, рівності та республіканського ладу.

🧐 Перевірка розуміння першоджерела:

Який державний устрій для майбутньої України пропонувало Кирило-Мефодіївське братство у цьому документі?

§ Повний матеріал практичного дослідження

🔬 1. Лабораторія джерел: Лінгвоцид та культурний опір українства

Мета практичного заняття: Здійснити порівняльний текстологічний аналіз двох ганебних імперських репресивних актів — Валуєвського циркуляра 1863 р. та Емського указу 1876 р., простежити динаміку імперської політики від заборони освіти до повної заборони культури, і дослідити механізми українського культурного опору.

⚖️ 2. Порівняльна матриця: Валуєвський циркуляр vs Емський указ

Ознака для порівнянняВалуєвський циркуляр (1863 р.)Емський указ (1876 р.)
Хто і де видав?Міністр внутрішніх справ Петро Валуєв (Петербург), таємне відомче розпорядження цензурним комітетам.Імператор Олександр II (підписано в м. Бад-Емс, Німеччина), загальнодержавний імператорський указ.
Що заборонялося?Шкільні підручники, букварі, початкова література для народу, релігійні тексти.Абсолютно всі книги українською мовою (включно з художніми!), ввезення з-за кордону, театральні вистави, ноти з текстами.
Що дозволялося?Твори красного письменства (художня література: повісті, вірші).Жодних україномовних творів (історичні документи дозволялося друкувати лише зі збереженням російської орфографії «ярижки»).
Репресії проти інституційЗакриття українських недільних шкіл.Закриття Південно-Західного відділу РГТ, газети «Киевский телеграф», вигнання професорів з університету.

🛡️ 3. Як українці вистояли: форми та методи опору лінгвоциду

1. Перенесення друку до Галичини: заборонені в Києві твори наддніпрянські автори (Куліш, Антонович, Нечуй-Левицький) відправляли до Львова, де видавали їх у вільному австрійському середовищі.

2. Легалізація під виглядом наукових історичних видань: журнал «Киевская старина» (1882–1906 рр.) видавався російською мовою, проте публікував тисячі документів з історії України.

3. Політизація руху: поява безкомпромісного Братства тарасівців, яке відкинуло надії на «реформи царя» і проголосило курс на створення Самостійної Соборної Української Держави.

👀Ключовий підсумок практичного заняття
Імперські заборони не змогли вбити українську мову: вони лише радикалізували українську інтелігенцію, змусили її об'єднати сили Наддніпрянщини та Галичини і трансформувати культурний рух у політичну боротьбу за незалежність.
✓ Швидка перевірка (Mini-Check)

Яке місто стало головним центром порятунку та безцензурного друку наддніпрянської української літератури після Емського указу 1876 року?

🗒️

У зошит (за підручником)

Вправи з підручника до цієї теми уроку. Виконуй у робочий зошит або за комп'ютером за вказівкою вчителя:

Домашка • 2 завд.
Практичне завдання (с. 171)

Порівняльний аналіз законодавчих актів

💡 Підказка від нас: Складіть у зошиті таблицю порівняння Валуєвського циркуляра 1863 р. та Емського указу 1876 р. за 4 критеріями.

Історичний висновок (с. 171)

Формулювання висновків

💡 Підказка від нас: Поясніть вислів: 'Емський указ хотів убити українську культуру, але натомість викував її непереможність'.

🃏

Самоперевірка (картки знань)

Натискай для перевороту (або Пробіл / ◀ ▶ на клавіатурі)

0/4 вивчено
👾

Бос-тест: Практичне заняття: Утиски українського слова та модернізаційні процеси

Питання 1 з 3 • Завдай удару по босу теми

+100 XP Рахунок: 0/3
❤️ Здоров'я Боса (HP): 100% Питання 1/3

Який український правопис було категорично заборонено використовувати Емським указом 1876 р.?

📌

Шпаргалка уроку (головне в один екран)

Усе найважливіше для повторення перед уроком або самостійною роботою

Ключовий висновок 1: Практикум довів: Валуєвський циркуляр (1863) та Емський указ (1876) були послідовними ланками імперського лінгвоциду.

Ключовий висновок 2: Спроба знищити мову провалилася завдяки солідарності: Львів став видавничою базою всієї України.

Ключовий висновок 3: Жодні імперські декрети не змогли зупинити об'єктивний поступ модерного національного відродження.