Суспільно-політичне життя: москвофіли, народовці, «Просвіта» та «Нова ера»
👩🏫Методичні акценти для вчителя • План проведення уроку на 45 хвНУШ▼
🎯 Очікувані результати навчання (НУШ):
Формування предметних компетентностей за темою «Суспільно-політичне життя: москвофіли, народовці, «Просвіта» та «Нова ера»», розвиток критичного мислення, вміння аналізувати причинно-наслідкові зв'язки та застосовувати набуті знання на практиці.
💬 Провокативне питання для старту:
Використайте блок «Гачок (Hook)» нижче для 2-хвилинної розминки з класом перед поясненням нового матеріалу.
⏱️ Рекомендований таймінг 45-хвилинного уроку:
Тема: § 25. Суспільно-політичне життя: москвофіли, народовці, «Просвіта» та «Нова ера». Д/з: опрацювати матеріал уроку та завдання «У зошит» на платформі EZZ-SCHOOL BOOKS.
⚡ Фронтальне бліц-опитування класу на початку уроку (2 хв):
- Що є ключовим поняттям теми «Суспільно-політичне життя: москвофіли, народовці, «Просвіта» та «Нова ера»» і чому воно важливе?
- Де у повсякденному житті, науці чи IT ми стикаємося з цим явищем/алгоритмом?
- Яка найпоширеніша помилка виникає під час першого знайомства з матеріалом?
🏠 Диференційоване домашнє завдання:
- Базовий рівень (обов'язковий): опрацювати конспект і блок «У зошит».
- Достатній рівень: скласти власну шпаргалку та пройти MiniCheck.
- Високий / STEM: виконати симуляцію у лабораторії та скласти BossQuiz на 100 XP.
📊 Критерії формувального оцінювання:
Твоя місія на цей урок
Натискай на цілі у міру їх опанування:
- 1Охарактеризувати розкол українського руху в Галичині на москвофілів (русофілів) та народовців (українофілів)Опанувати ➔
- 2Дослідити діяльність народовців, відкриття товариства «Просвіта» (1868 р., А. Вахнянин) та Літературного товариства ім. Шевченка (1873 р.)Опанувати ➔
- 3Проаналізувати трансформацію НТШ у Наукове товариство ім. Шевченка під керівництвом Михайла Грушевського (1892 р.)Опанувати ➔
- 4Оцінити спробу польсько-українського компромісу — політику «Нової ери» 1890 рокуОпанувати ➔
⚔️ Москвофіли проти народовців: битва за душу Галичини та народження «Просвіти»
У 1860-х роках у Галичині спалахнула запекла боротьба: старше консервативне духовенство («москвофіли») розчарувалося у Відні й закликало до союзу з Росією та штучного «язичія». Молоде покоління («народовці») підхопило ідеї Шевченка, заснувало товариство «Просвіта» (1868 р.) і перетворило Галичину на духовний бастіон нації!
Хроніка українського національного відродження (XIX – поч. XX ст.)
Від перших слів Котляревського народною мовою до гасла повної державної незалежності
Видання «Енеїди» Івана Котляревського
Вихід у Петербурзі перших трьох частин «Енеїди» — першого друкованого твору, написаного живою народною українською мовою.
Початок українського національного відродження та формування сучасної української літературної мови.
§ Повний навчальний матеріал теми
⚖️ 1. Ідейне роздоріжжя 1860-х рр.: Москвофіли проти Народовців
Після поразки революції 1848 р. та посилення польського домінування в Галицькому сеймі український рух розколовся на дві непримиренні течії:
| Критерій | Москвофіли (русофіли) | Народовці (українофіли) |
|---|---|---|
| Ідеологія та орієнтація | Зневірилися в Австрії, орієнтувалися на Російську імперію та царизм. Стверджували, що окремого українського народу не існує («один русский народ от Карпат до Камчатки»). | Послідовники «Руської трійці» та Тараса Шевченка. Доводили самобутність українців, їхню єдність з українцями Наддніпрянщини. |
| Мовне питання | Вживали штучну мішанину церковнослов'янської, російської та польської мов — «язичіє», вважаючи народну мову «мужицькою». | Творили літературу й пресу живою народною українською мовою на основі фонетичного правопису. |
| Організації та преса | Ставропігійський інститут, Народний дім, Галицько-руська матиця, газета «Слово». Фінансувалися з таємних фондів Петербурга. | Товариство «Просвіта» (1868 р.), НТШ (1892 р.), перша щоденна газета «Діло» (1880 р.) Володимира Барвінського. |
📚 2. Створення «Просвіти» (1868 р.) та перетворення НТШ на Академію наук
Засноване у Львові народовцями на чолі з Анатолієм Вахнянином.
Створило тисячі сільських читалень по всій Галичині, видавало дешеві книжки, підручники, засновувало хори, кооперативи та позичкові каси. «Просвіта» перетворила неписьменне селянство на свідомих громадян.
Створене у 1873 р. як Літературне товариство на кошти наддніпрянки Єлизавети Милорадович.
У 1892 р. реорганізоване в Наукове товариство ім. Шевченка (НТШ). Під керівництвом професора Михайла Грушевського НТШ стало першою неофіційною українською Академією наук, видавши сотні томів наукових «Записок НТШ».
🤝 3. Політика «Нової ери» (1890 р.) та її швидкий крах
У 1890 році лідери народовців (Олександр Барвінський) за посередництва професора Володимира Антоновича уклали компромісну угоду з польськими політиками та австрійським урядом — політику «Нової ери».
Здобутки для українців: відкриття кафедри історії України у Львівському університеті на чолі з Михайлом Грушевським (1894 р.); державні субсидії для українського театру й НТШ; запровадження фонетичного правопису в школах; українські написи в державних установах. Проте вже у 1894 р. «Нова ера» зазнала краху через відмову поляків надати українцям реальну політичну рівноправність.
Хто очолив Наукове товариство ім. Шевченка (НТШ) у 1897 році, перетворивши його на першу національну академію наук?
У зошит (за підручником)
Вправи з підручника до цієї теми уроку. Виконуй у робочий зошит або за комп'ютером за вказівкою вчителя:
Порівняльний суспільний аналіз
💡 Підказка від нас: Порівняйте програмні цілі москвофілів та народовців у Галичині другої половини XIX ст.
Оцінка політичних угод
💡 Підказка від нас: Чому політика «Нової ери» 1890 року зазнала краху і які позитивні наслідки вона все ж залишила?
Самоперевірка (картки знань)
Натискай для перевороту (або Пробіл / ◀ ▶ на клавіатурі)
Бос-тест: Суспільно-політичне життя: москвофіли, народовці, «Просвіта» та «Нова ера»
Питання 1 з 3 • Завдай удару по босу теми
Коли у Львові було засновано товариство «Просвіта»?
Шпаргалка уроку (головне в один екран)
Усе найважливіше для повторення перед уроком або самостійною роботою
Ключовий висновок 1: Боротьба течій: москвофіли тягли до самодержавства й «язичія», народовці утвердили соборність і живу мову.
Ключовий висновок 2: «Просвіта» (1868 р.) охопила сотні тисяч селян мережею читалень і бібліотек.
Ключовий висновок 3: НТШ (1892 р., М. Грушевський) стало першою національною Академією наук європейського рівня.