EZZ-SCHOOLBOOKS
Гончарук Олександр
Розділ підручника:§ 13• с. 89
§ 13⏱ 20 хвСкладність: ⭐⭐🏆 +100 XPПрограма МОН 100%

Особливості літературно-мистецького життя 1920–1940-х років в Україні

За підручником: О. М. Авраменко. «Українська література, 9 клас» (Видавництво «Грамота», 2026)• друкована с. 89
Розробник платформи:Гончарук Олександр
👩‍🏫Методичні акценти для вчителя • План проведення уроку на 45 хвНУШ
▼
🎯 Очікувані результати навчання (НУШ):

Формування предметних компетентностей за темою «Особливості літературно-мистецького життя 1920–1940-х років в Україні», розвиток критичного мислення, вміння аналізувати причинно-наслідкові зв'язки та застосовувати набуті знання на практиці.

💬 Провокативне питання для старту:

Використайте блок «Гачок (Hook)» нижче для 2-хвилинної розминки з класом перед поясненням нового матеріалу.

⏱️ Рекомендований таймінг 45-хвилинного уроку:
0–5 хв
Гачок & Місія
5–20 хв
Теорія & Інтерактив
20–30 хв
Робота «У зошит»
30–40 хв
Бос-тест уроку
40–45 хв
Рефлексія & XP
📋 Готовий запис для електронного журналу (НЗ.ua / Human / Єдина Школа):

Тема: § 13. Особливості літературно-мистецького життя 1920–1940-х років в Україні. Д/з: опрацювати матеріал уроку та завдання «У зошит» на платформі EZZ-SCHOOL BOOKS.

⚡ Фронтальне бліц-опитування класу на початку уроку (2 хв):
  1. Що є ключовим поняттям теми «Особливості літературно-мистецького життя 1920–1940-х років в Україні» і чому воно важливе?
  2. Де у повсякденному житті, науці чи IT ми стикаємося з цим явищем/алгоритмом?
  3. Яка найпоширеніша помилка виникає під час першого знайомства з матеріалом?
🏠 Диференційоване домашнє завдання:
  • Базовий рівень (обов'язковий): опрацювати конспект і блок «У зошит».
  • Достатній рівень: скласти власну шпаргалку та пройти MiniCheck.
  • Високий / STEM: виконати симуляцію у лабораторії та скласти BossQuiz на 100 XP.
📊 Критерії формувального оцінювання:
1–6 б: Відтворює означення, виконує вправи за алгоритмом.
7–12 б: Самостійно розв'язує проблеми, аналізує моделі.
🎯

Твоя місія на цей урок

Натискай на цілі у міру їх опанування:

4 цілей
  • 1Осягнути масштаб феномену «Розстріляного відродження» 1920-х років.
    Опанувати ➔
  • 2З’ясувати перебіг Літературної дискусії 1925–1928 рр. та гасла Миколи Хвильового.
    Опанувати ➔
  • 3Ознайомитися з діяльністю провідних угруповань: ВАПЛІТЕ, «Плуг», «Гарт», Неокласики.
    Опанувати ➔
  • 4Усвідомити причини та наслідки сталінського терору, масових розстрілів в урочищі Сандармох.
    Опанувати ➔
🎯 Гачок уроку • Вгадай

💡 Як за одне десятиліття створити найпотужніший ренесанс у Європі і втратити все через одну людину в Кремлі?

У 1920-х роках Харків і Київ вирували енергією світового рівня: будувалися авангардні театри Курбаса, створювалися кіношедеври Довженка, друкувалися інтелектуальні романи Підмогильного. Гасло «Азіатський ренесанс» проголошувало Україну центром нової світової думки. Чому ж Москва так смертельно злякалася українських геніїв, що винищила понад 80% письменників?

Літературний часопростір: Хронологія епох

Від модернізму початку XX століття до сучасної воєнної хроніки

1920–1930-ті роки

Розстріляне відродження

Небачений вибух експериментального авангарду, романтики вітаїзму та інтелектуальної прози, жорстоко знищений сталінським терором у Сандармосі.

Характерні ознаки епохи:
  • • Літературна дискусія 1925–1928 рр. та гасло «Геть від Москви! Даєш психологічну Європу!»
  • • Організації ВАПЛІТЕ, «Плуг», «Гарт», київські неокласики
  • • Вітаїзм — жагуча любов до бурхливого оновлення буття
  • • Масові репресії та трагедія Сандармоху
Ключові автори в курсі 9 класу:
Микола ХвильовийВалер’ян ПідмогильнийВолодимир Сосюра (ранній період)Микола Куліш
«Камо грядеши? — запитував Хвильовий. — До джерел світової культури, до самостійної духовної суверенності!»

§ § 13. Бурхливі двадцяті: угруповання та Літературна дискусія

1920-ті роки в Україні — час небаченого культурного піднесення, відомий як «Червоний ренесанс» або «Розстріляне відродження». Письменники об'єднувалися у спілки: «Плуг» (селянські автори), «Гарт» (пролетарські), ВАПЛІТЕ (Вільна академія пролетарської літератури на чолі з Хвильовим), «Київські неокласики» (Зеров, Рильський, Филипович). У 1925–1928 роках спалахнула Літературна дискусія, започаткована Миколою Хвильовим із гаслами: «Геть від Москви!», «Даєш психологічну Європу!», орієнтація на світові шедеври замість провінційного графоманства («червоної просвіти»).

📘Гасло Миколи Хвильового
«Орієнтація на психологічну Європу мусить бути взята за основу нашого культурного будівництва!»

§ Трагедія Сандармоху та будинок «Слово»

У Харкові для письменників було збудовано кооперативний будинок «Слово», що невдовзі перетворився на смертельну пастку. З початком 1930-х сталінський режим розпочав масштабний погром: 13 травня 1933 року застрелився Хвильовий, а в жовтні-листопаді 1937 року в урочищі Сандармох (Карелія) капітан НКВД Матвєєв власноруч розстріляв сотні діячів культури (Курбаса, Куліша, Підмогильного, Зерова, Вороного). Термін «Розстріляне відродження» запровадив 1959 року в Парижі літературознавець Юрій Лавріненко.

🧠Історична пам'ять
Урочище Сандармох у Карелії та Биківня під Києвом — місця вічного болю та пам'яті про розстріляну еліту нації.

📊 Особливості літературного процесу 1920–1940-х рр. (Розстріляне відродження)

Параметр аналізуЗміст та художнє втіленняАкцент для НМТ / Цитатний орієнтир
Початок 1920-хПолітика українізації, небачений розквіт авангарду й модернізмуОрганізації: ВАПЛІТЕ, «Плуг», «Гарт», неокласики, МАРС, футуристи
Літературна дискусія1925–1928 роки. Ініціатор — Микола ХвильовийГасла: «Геть від Москви!», «Дайош психологічну Європу!»
Неокласики («П’ятірне гроно»)Микола Зеров, Максим Рильський, Михайло Драй-Хмара, Павло Филипович, Освальд БургардтОрієнтація на античну спадщину, бездоганність класичної форми
Трагедія 1930-хСталінський терор, процеси СВУ, масові розстріли в урочищі Сандармох (1937)Знищено цвіт української інтелектуальної нації (Курбас, Куліш, Зеров, Підмогильний)
СоцреалізмЗ 1934 р. — єдиний дозволений методПартійний догматизм, прославляння вождів, художня деградація
💡Головний висновок для уроку: Термін «Розстріляне відродження» запровадив діаспорний літературознавець Юрій Лавріненко в антології 1959 року.
✓ Швидка перевірка (Mini-Check)

Хто започаткував Літературну дискусію 1925–1928 років під гаслом «Геть від Москви!»?

🗒️

У зошит (за підручником)

Вправи з підручника до цієї теми уроку. Виконуй у робочий зошит або за комп'ютером за вказівкою вчителя:

Домашка • 2 завд.
Вправа 2 (с. 93)

Складання схеми літературних організацій 1920-х років

💡 Підказка від нас: Відобразити: ВАПЛІТЕ, «Плуг», «Гарт», Неокласики, «Авангард» та їхніх лідерів.

Вправа 5 (с. 97)

Історичний коментар до трагедії будинку «Слово» в Харкові

💡 Підказка від нас: Пояснити, чому символом трагедії стала літера «С» у формі будівлі.

🃏

Самоперевірка (картки знань)

Натискай для перевороту (або Пробіл / ◀ ▶ на клавіатурі)

0/4 вивчено
👾

Фінальний бос-тест: Особливості літературно-мистецького життя 1920–1940-х років в Україні

Питання 1 з 5 • Завдай удару по босу теми

+100 XP Рахунок: 0/5
❤️ Здоров'я Боса (HP): 100% Питання 1/5

Яке головне гасло проголосив Микола Хвильовий під час Літературної дискусії?

📌

Шпаргалка уроку (головне в один екран)

Усе найважливіше для повторення перед уроком або самостійною роботою

Головне правило: 1920-ті — вибух авангарду й вітаїзму. Дискусія Хвильового: «Геть від Москви!». 1930-ті — терор, Сандармох, винищення цвіту нації.

Екзаменаційний акцент (НМТ/ЗНО): Термін «Розстріляне відродження» належить Юрію Лавріненку (антологія 1959 року).