EZZ-SCHOOLBOOKS
Гончарук Олександр
Розділ підручника:Розділ 5. Будова атома та атомного ядра • с. 239
§ 31⏱ 25 хвСкладність: ⭐⭐🏆 +120 XPПрограма МОН 100%

Радіоактивність. Види радіоактивних випромінювань

За підручником: В. Г. Бар’яхтар, С. О. Довгий, Ф. Я. Божинова, О. О. Кірюхіна. «Фізика, 9 клас» (Видавництво «Ранок», 2026)
Розробник платформи:Гончарук Олександр
👩‍🏫Методичні акценти для вчителя • План проведення уроку на 45 хвНУШ
▼
🎯 Очікувані результати навчання (НУШ):

Формування предметних компетентностей за темою «Радіоактивність. Види радіоактивних випромінювань», розвиток критичного мислення, вміння аналізувати причинно-наслідкові зв'язки та застосовувати набуті знання на практиці.

💬 Провокативне питання для старту:

Використайте блок «Гачок (Hook)» нижче для 2-хвилинної розминки з класом перед поясненням нового матеріалу.

⏱️ Рекомендований таймінг 45-хвилинного уроку:
0–5 хв
Гачок & Місія
5–20 хв
Теорія & Інтерактив
20–30 хв
Робота «У зошит»
30–40 хв
Бос-тест уроку
40–45 хв
Рефлексія & XP
📋 Готовий запис для електронного журналу (НЗ.ua / Human / Єдина Школа):

Тема: Розділ 5. Будова атома та атомного ядра • с. 239. Радіоактивність. Види радіоактивних випромінювань. Д/з: опрацювати матеріал уроку та завдання «У зошит» на платформі EZZ-SCHOOL BOOKS.

⚡ Фронтальне бліц-опитування класу на початку уроку (2 хв):
  1. Що є ключовим поняттям теми «Радіоактивність. Види радіоактивних випромінювань» і чому воно важливе?
  2. Де у повсякденному житті, науці чи IT ми стикаємося з цим явищем/алгоритмом?
  3. Яка найпоширеніша помилка виникає під час першого знайомства з матеріалом?
🏠 Диференційоване домашнє завдання:
  • Базовий рівень (обов'язковий): опрацювати конспект і блок «У зошит».
  • Достатній рівень: скласти власну шпаргалку та пройти MiniCheck.
  • Високий / STEM: виконати симуляцію у лабораторії та скласти BossQuiz на 100 XP.
📊 Критерії формувального оцінювання:
1–6 б: Відтворює означення, виконує вправи за алгоритмом.
7–12 б: Самостійно розв'язує проблеми, аналізує моделі.
🎯

Твоя місія на цей урок

Натискай на цілі у міру їх опанування:

4 цілей
  • 1Дізнатися про відкриття явища природної радіоактивності (Беккерель, подружжя Кюрі).
    Опанувати ➔
  • 2З'ясувати фізичну природу альфа-, бета- та гамма-випромінювання за їхньою поведінкою в магнітному полі.
    Опанувати ➔
  • 3Оцінити проникну здатність та захисні екрани від різних типів променів.
    Опанувати ➔
  • 4Опанувати правила зміщення Содді-Фаянса для альфа- і бета-розпаду.
    Опанувати ➔
🎯 Гачок уроку • Вгадай

🌑 Як темна шухляда Анрі Беккереля розпочала атомну еру людства?

У лютому 1896 року французький фізик Анрі Беккерель випадково поклав сіль урану на загорнуту в непроникний чорний папір фотопластинку і сховав у темну шухляду. Через кілька днів пластинка виявилася сильно засвіченою! Звідки з глибин каменю б'є невидиме потужне проміння, здатне проходити крізь метал?

1. Відкриття радіоактивності: Беккерель і подружжя Кюрі

У 1896 році французький фізик Анрі Беккерель досліджував фосфоресценцію солей урану. Поклавши шматок уранової солі на загорнуту в чорний світлонепроникний папір фотопластинку, він виявив, що після проявлення на ній залишився чіткий контур солі! Уран безперервно випускав невидимі промені з високою проникною здатністю без жодного зовнішнього освітлення.

Марія Склодовська-Кюрі та П'єр Кюрі розпочали титанічну працю з дослідження уранової руди. Переробивши вручну тонни смоляної руди, Марія Кюрі відкрила два нові радіоактивні елементи: полоній (Po, названий на честь Польщі) та радій (Ra, «променистий»), який виявився у 2 мільйони разів радіоактивнішим за уран!

Означення радіоактивності:

Радіоактивність — це здатність нестабільних атомних ядер самочинно розпадатися, перетворюючись на ядра інших елементів з випромінюванням мікрочастинок або електромагнітних квантів.

2. Склад випромінювання: α-, β- і γ-промені в магнітному полі

Ернест Резерфорд пропустив вузький пучок радіоактивного випромінювання крізь сильне магнітне поле. Пучок розпався на три складові:

Вид випромінюванняФізична природаШвидкістьПроникна здатність
Альфа (α)Потік ядер гелію ⁴₂He (заряд +2e, маса 4 а.о.м.)~15 000 км/сМінімальна: затримується аркушем паперу чи шаром шкіри (0,1 мм)
Бета (β⁻)Потік швидких електронів ⁰₋₁e з ядра~0,99 c (до 300 000 км/с)Середня: затримується шаром алюмінію товщиною 1–2 мм
Гамма (γ)Короткохвильові фотони високої енергіїc = 300 000 км/сКолосальна: затримується лише товстим шаром свинцю чи важкого бетону

3. Правила радіоактивного зміщення Содді — Фаянса

Під час радіоактивного розпаду діють закони збереження електричного заряду та масового числа:

Альфа-розпад (α)

_Z^A X ⟶ _Z-2A⁻⁴ Y + _2^4 He

Ядро втрачає 2 протони та 2 нейтрони. Утворюється новий хімічний елемент, зміщений на дві клітинки ліворуч у таблиці Менделєєва (маса зменшується на 4).

Бета-розпад (β⁻)

_Z^A X ⟶ _Z+1^A Y + ₋₁^0 e + ν̃ₑ

Один нейтрон у ядрі перетворюється на протон, випускаючи електрон та електронне антинейтрино (n ⟶ p + e^- + ν̃ₑ). Утворюється елемент, зміщений на одну клітинку праворуч (масове число A не змінюється).

✓ Швидка перевірка (Mini-Check)

Який ізотоп утвориться в результаті альфа-розпаду Радію-226 (²²⁶₈₈Ra)?

📌

Шпаргалка до § 31: Радіоактивність. Види радіоактивних випромінювань

Усе найважливіше для повторення перед уроком або самостійною роботою

☢️ Альфа-промені

Потік ядер Гелію ⁴₂He, заряд +2e. Зупиняються аркушем паперу.

⚡ Бета-промені

Потік електронів ⁰₋₁e, швидкість ~c. Зупиняються алюмінієм товщиною кілька міліметрів.

🔆 Гамма-промені

Електромагнітні кванти високої енергії, нейтральні. Зупиняються свинцем.

🔄 Правило зміщення

α: Z ⟶ Z-2, A ⟶ A-4. β⁻: Z ⟶ Z+1, A не змінюється.

🃏

Самоперевірка (картки знань)

Натискай для перевороту (або Пробіл / ◀ ▶ на клавіатурі)

0/4 вивчено
🗒️

У зошит (за підручником)

Вправи з підручника «Фізика 9 клас (Бар'яхтар, Довгий та ін., Ранок 2026)», § 31, с. 239. Виконуй у робочий зошит або за комп'ютером за вказівкою вчителя:

Домашка • 4 завд.
Вправа 31.1 (с. 244)

Аналіз досліду Беккереля

💡 Підказка від нас: Через папір проникали бета- й гамма-промені; мідний хрест частково поглинав також і бета-промені, залишаючи тінь.

Вправа 31.3 (с. 244)

Розрахунок частоти гамма-хвилі

💡 Підказка від нас: Частота ν = c / λ = (3 · 10⁸) / (0.025 · 10⁻⁹) = 1.2 · 10¹⁹ Гц.

Вправа 31.5 (с. 245)

Рівняння бета-розпаду

💡 Підказка від нас: ²²⁸₈₈Ra ⟶ ²²⁸₈₉Ac + ⁰₋₁e. Утворюється ядро Актинію-228.

Вправа 31.7 (с. 245)

Ланцюжок розпадів

💡 Підказка від нас: При переході від ²²³₈₇Fr до ²¹⁵₈₄Po масове число впало на 8 (два альфа-розпади: ΔZ = -4, стало б 83; отже відбувся ще один бета-розпад, щоб Z стало 84).

👾

Бос-тест до § 31: Радіоактивність. Види радіоактивних випромінювань

Питання 1 з 4 • Завдай удару по босу теми

+120 XP Рахунок: 0/4
❤️ Здоров'я Боса (HP): 100% Питання 1/4

Яка частинка з радіоактивного випромінювання має найбільшу іонізуючу здатність у речовині?