EZZ-SCHOOLBOOKS
Гончарук Олександр
Розділ підручника:§ 32–33• с. 193
§ 32–33⏱ 20 хвСкладність: ⭐⭐🏆 +100 XPПрограма МОН 100%

Текстильне, швейне, шкіряне та взуттєве виробництво

За підручником: С. Г. Кобернік, Р. Р. Коваленко. «Географія, 9 клас» (ТОВ «Видавництво АБЕТКА», 2026)• друкована с. 193
Розробник платформи:Гончарук Олександр
👩‍🏫Методичні акценти для вчителя • План проведення уроку на 45 хвНУШ
▼
🎯 Очікувані результати навчання (НУШ):

Формування предметних компетентностей за темою «Текстильне, швейне, шкіряне та взуттєве виробництво», розвиток критичного мислення, вміння аналізувати причинно-наслідкові зв'язки та застосовувати набуті знання на практиці.

💬 Провокативне питання для старту:

Використайте блок «Гачок (Hook)» нижче для 2-хвилинної розминки з класом перед поясненням нового матеріалу.

⏱️ Рекомендований таймінг 45-хвилинного уроку:
0–5 хв
Гачок & Місія
5–20 хв
Теорія & Інтерактив
20–30 хв
Робота «У зошит»
30–40 хв
Бос-тест уроку
40–45 хв
Рефлексія & XP
📋 Готовий запис для електронного журналу (НЗ.ua / Human / Єдина Школа):

Тема: § 32–33. Текстильне, швейне, шкіряне та взуттєве виробництво. Д/з: опрацювати матеріал уроку та завдання «У зошит» на платформі EZZ-SCHOOL BOOKS.

⚡ Фронтальне бліц-опитування класу на початку уроку (2 хв):
  1. Що є ключовим поняттям теми «Текстильне, швейне, шкіряне та взуттєве виробництво» і чому воно важливе?
  2. Де у повсякденному житті, науці чи IT ми стикаємося з цим явищем/алгоритмом?
  3. Яка найпоширеніша помилка виникає під час першого знайомства з матеріалом?
🏠 Диференційоване домашнє завдання:
  • Базовий рівень (обов'язковий): опрацювати конспект і блок «У зошит».
  • Достатній рівень: скласти власну шпаргалку та пройти MiniCheck.
  • Високий / STEM: виконати симуляцію у лабораторії та скласти BossQuiz на 100 XP.
📊 Критерії формувального оцінювання:
1–6 б: Відтворює означення, виконує вправи за алгоритмом.
7–12 б: Самостійно розв'язує проблеми, аналізує моделі.
🎯

Твоя місія на цей урок

Натискай на цілі у міру їх опанування:

4 цілей
  • 1Визначити структуру та значення легкої промисловості: текстильна, швейна, шкіряно-взуттєва, хутрова.
    Опанувати ➔
  • 2З’ясувати чинники розміщення швейних та текстильних фабрик (трудовий та споживчий чинники).
    Опанувати ➔
  • 3Охарактеризувати сучасний стан легкої промисловості України: толінгові схеми, пошиття одягу для світових брендів.
    Опанувати ➔
  • 4Оцінити світові центри текстилю та взуття (Китай, Бангладеш, Італія, В'єтнам).
    Опанувати ➔
🎯 Гачок уроку • Вгадай

👗 Зроблено в Україні для Zara та Hugo Boss: як українські швачки одягають європейські модні будинки?

Погляньте на етикетку свого пальта чи куртки: можливо, там написано відомий паризький чи міланський бренд, але зшитий цей одяг на фабриці у Львові, Житомирі чи Чернівцях! Легка промисловість — це галузь, яка створює затишок, моду та робочі місця для мільйонів жінок. Як працює текстильна географія світу?

🌍 Інтерактивна економіко-географічна лабораторія

🌐

Лабораторія розміщення виробництва та ланцюгів вартості

Чинники розміщення промисловості: сировинний, паливний, споживчий, науковий, трудовий, транспортний

7 фундаментальних чинників економічної географії
⛏️

Сировинний чинник

Визначальний для галузей із високою матеріаломісткістю (де маса сировини набагато більша за масу готової продукції, або сировина швидко псується).

🇺🇦 Приклади в Україні:

Цукрові заводи (Вінниччина, Полтавщина), гірничо-збагачувальні комбінати (Кривбас), цементні заводи, калійні комбінати.

🌍 Світові аналоги:

Виплавка міді (Чилі, Замбія), целюлозно-паперові комбінати (Канада, Фінляндія).

🎯

Тренажер інвестора: Де збудувати підприємство?

Кейс 1 з 3
🍬 Об’єкт: Цукровий завод

Для виробництва 1 тонни цукру потрібно 7-8 тонн цукрових буряків. Де розмістити завод?

Розділ III. Вторинний сектор економіки · Тема 5. Легка промисловість

§ 32–33. Текстильне, швейне та взуттєве виробництво

Легка промисловість забезпечує населення одягом, взуттям, домашнім текстилем, а технічні галузі — кордом, спецтканинами та фільтрами. Галузь вирізняється високою трудомісткістю, переважанням жіночої зайнятості та швидким реагуванням на зміну моди й споживчого попиту.

🧵 1. Структура легкої промисловості та технологічний ланцюг

Легка промисловість складається з трьох ключових підгалузей:

1. Текстильна промисловість

Переробляє натуральні волокна (бавовна, льон, вовна, шовк) та хімічні (віскоза, поліестер) на нитки, пряжу і тканини. Включає бавовняну, вовняну, лляну, шовкову, трикотажну та неткану підгалузі.

2. Швейна промисловість

Пошиття готового одягу: верхній одяг, костюми, сукні, білизна, головні убори. Максимально тяжіє до працересурсного (наявність швачок) та споживчого чинників.

3. Шкіряно-взуттєва й хутрова

Вичинка шкіри великої рогатої худоби та свиней, пошиття шкіряного, текстильного та гумового взуття, хутрових виробів (пальта, дублянки, шапки).

👗 2. Швейний комплекс України та робота на давальницькій сировині

Україна є одним із провідних виробників якісного швейного одягу в Європі. Понад 80% вітчизняних фабрик тривалий час працювали за толінговою схемою (давальницька сировина): іноземні замовники надсилають тканину, лекала та фурнітуру, українські майстрині здійснюють пошиття за високими стандартами якості, після чого готовий брендовий одяг експортується до магазинів ЄС (Zara, Mango, Hugo Boss, Benetton, Next).

Головні центри легкої промисловості України:
  • • Швейна промисловість: Львів, Київ, Хмельницький, Чернівці, Вінниця, Бердичів, Житомир, Харків.
  • • Текстильна промисловість: «Текстиль-Контакт» (Київ, Чернігів — найбільший сучасний бавовняно-ткацький комплекс), Тернопіль (бавовна), Рівне (льон), Чернігів (вовна).
  • • Взуттєва промисловість: Бровари (Київська обл. — відомий кластер взуттєвого виробництва), Дніпро, Харків, Львів, Луцьк.

🌏 3. Світова географія виробництва тканин та одягу

Через високу частку ручної праці світове масове виробництво текстилю та швидкої моди (Fast Fashion) перемістилося до країн Азії з дешевою робочою силою:

  • Китай: виробляє понад 50% бавовняних, шовкових та хімічних тканин світу.
  • Бангладеш та В'єтнам: світові «швейні фабрики», що посідають 2-ге та 3-тє місця за експортом готового трикотажу та спортивного взуття (Nike, Adidas).
  • Індія та Туреччина: потужні центри виробництва бавовни, деніму (джинсової тканини) та килимів.
  • Італія та Франція: світові столиці дизайну, високої моди (Haute Couture) та преміального взуття й галантереї (Мілан, Париж).
✓ Швидка перевірка (Mini-Check)

Який чинник є визначальним для розміщення підприємств швейної промисловості?

🗒️

У зошит (за підручником)

Вправи з підручника до цієї теми уроку. Виконуй у робочий зошит або за комп'ютером за вказівкою вчителя:

Домашка • 2 завд.
Завдання 1 (с. 197)

Складання схеми виробничого циклу текстильної промисловості

💡 Підказка від нас: Покажіть етапи: сировина (волокно) → прядильне виробництво (нитки) → ткацтво (сурове полотно) → обробка (фарбування).

Завдання 4 (с. 202)

Аналіз переваг та ризиків роботи швейних фабрик за давальницькою схемою (толінгом)

💡 Підказка від нас: Плюс: стабільні замовлення і валюта. Мінус: відсутність власного сильного бренду та низька додана вартість.

🃏

Самоперевірка (картки знань)

Натискай для перевороту (або Пробіл / ◀ ▶ на клавіатурі)

0/4 вивчено
👾

Бос-тест: Текстильне, швейне, шкіряне та взуттєве виробництво

Питання 1 з 5 • Завдай удару по босу теми

+100 XP Рахунок: 0/5
❤️ Здоров'я Боса (HP): 100% Питання 1/5

Чому виробництво бавовняних тканин у світі перемістилося з Європи до Азії?

📌

Шпаргалка уроку (головне в один екран)

Усе найважливіше для повторення перед уроком або самостійною роботою

Головне правило: ЛЕГКА ПРОМИСЛОВІСТЬ: Текстильна (тканини) → Швейна (одяг: трудовий чинник) → Взуттєва (Бровари, Львів). СВІТ: Мас-маркет = Китай, Бангладеш, В'єтнам. Висока мода = Італія, Франція.

Екзаменаційний акцент (НМТ/ЗНО): На НМТ пам'ятайте: швейна промисловість — типово трудомістка галузь, яка використовує жіночу працю.