EZZ-SCHOOLBOOKS
Гончарук Олександр
Розділ підручника:§ 1• с. 6
§ 1⏱ 20 хвСкладність: ⭐⭐🏆 +100 XPПрограма МОН 100%

Вступ. Українські землі в Модерну добу

За підручником: А. А. Галімов, О. В. Гісем, О. О. Мартинюк, О. М. Сирцова. «Історія України, 9 клас» (Видавництво «Ранок», 2026)• друкована с. 6
Розробник платформи:Гончарук Олександр
👩‍🏫Методичні акценти для вчителя • План проведення уроку на 45 хвНУШ
▼
🎯 Очікувані результати навчання (НУШ):

Формування предметних компетентностей за темою «Вступ. Українські землі в Модерну добу», розвиток критичного мислення, вміння аналізувати причинно-наслідкові зв'язки та застосовувати набуті знання на практиці.

💬 Провокативне питання для старту:

Використайте блок «Гачок (Hook)» нижче для 2-хвилинної розминки з класом перед поясненням нового матеріалу.

⏱️ Рекомендований таймінг 45-хвилинного уроку:
0–5 хв
Гачок & Місія
5–20 хв
Теорія & Інтерактив
20–30 хв
Робота «У зошит»
30–40 хв
Бос-тест уроку
40–45 хв
Рефлексія & XP
📋 Готовий запис для електронного журналу (НЗ.ua / Human / Єдина Школа):

Тема: § 1. Вступ. Українські землі в Модерну добу. Д/з: опрацювати матеріал уроку та завдання «У зошит» на платформі EZZ-SCHOOL BOOKS.

⚡ Фронтальне бліц-опитування класу на початку уроку (2 хв):
  1. Що є ключовим поняттям теми «Вступ. Українські землі в Модерну добу» і чому воно важливе?
  2. Де у повсякденному житті, науці чи IT ми стикаємося з цим явищем/алгоритмом?
  3. Яка найпоширеніша помилка виникає під час першого знайомства з матеріалом?
🏠 Диференційоване домашнє завдання:
  • Базовий рівень (обов'язковий): опрацювати конспект і блок «У зошит».
  • Достатній рівень: скласти власну шпаргалку та пройти MiniCheck.
  • Високий / STEM: виконати симуляцію у лабораторії та скласти BossQuiz на 100 XP.
📊 Критерії формувального оцінювання:
1–6 б: Відтворює означення, виконує вправи за алгоритмом.
7–12 б: Самостійно розв'язує проблеми, аналізує моделі.
🎯

Твоя місія на цей урок

Натискай на цілі у міру їх опанування:

4 цілей
  • 1З’ясувати хронологічні межі та характерні риси Модерної доби в історії України
    Опанувати ➔
  • 2Опанувати трьохфазну модель національного відродження Мирослава Гроха (академічна, культурна, політична)
    Опанувати ➔
  • 3Дослідити геополітичне становище українських земель, розірваних між Російською та Австрійською імперіями
    Опанувати ➔
  • 4Зрозуміти феномен переходу від традиційного станового суспільства до модерного індустріального
    Опанувати ➔
🎯 Гачок уроку • Вгадай

⏳ Що таке «довге XIX століття» і як формувалася сучасна українська нація?

XIX століття історики називають «довгим» (від Великої французької революції 1789 р. до Першої світової війни 1914 р.). Для України це була епоха народження модерної нації з козацької пам'яті, фольклору та революційних ідей просвітництва.

⏳ Лабораторія хронології націотворення • Svelte 5

Хроніка українського національного відродження (XIX – поч. XX ст.)

Від перших слів Котляревського народною мовою до гасла повної державної незалежності

Оберіть віху на шкалі часу:
1798 рік Фаза А (Академічна) Регіон: Дніпро
Ключові діячі: Іван Котляревський

Видання «Енеїди» Івана Котляревського

Вихід у Петербурзі перших трьох частин «Енеїди» — першого друкованого твору, написаного живою народною українською мовою.

⭐ Історичне значення для нації:

Початок українського національного відродження та формування сучасної української літературної мови.

§ Повний навчальний матеріал теми

⏳ 1. Що таке Модерна доба та «довге XIX століття»?

В історичній науці Модерною добою (Новою історією) України називають період від кінця XVIII століття до початку Першої світової війни (1914 р.). Цей відрізок часу історик Ерік Гобсбаум влучно окреслив як «довге XIX століття» — епоху, яка розпочалася подіями Великої французької революції 1789 року та промислового перевороту в Англії й завершилася світовою катастрофою 1914 року.

Для українського народу це століття стало вирішальним рубежем цивілізаційного виживання. На межі XVIII–XIX ст. українці підійшли до Модерної доби в катастрофічному геополітичному стані — як «бездержавна нація», розділена кордонами двох могутніх деспотичних монархій:

  • Російська імперія Романових: захопила близько 85% українських земель (Лівобережжя, Слобожанщину, Правобережжя, Південь / Новоросію) після ліквідації Гетьманщини (1764 р.), зруйнування Нової (Підпільненської) Січі (1775 р.), ліквідації полкового устрою та закріпачення селян (1781–1783 рр.) і трьох поділів Речі Посполитої (1772, 1793, 1795 рр.).
  • Австрійська імперія Габсбургів: приєднала близько 15% українських етнічних земель — Східну Галичину (1772 р.), Північну Буковину (1774 р.) та здавна підлегле Угорській короні Закарпаття.

Попри втрату автономії та колоніальний поділ, саме в XIX столітті відбулася грандіозна трансформація: архаїчна феодально-станова українська етнічна спільнота, зв'язана спільними звичаями й пам'яттю про козаччину, перетворилася на свідому модерну політичну націю з розвиненою культурою, єдиною літературною мовою та прагненням до власної державності.

🏭 2. Цивілізаційний зсув: Традиційне vs Модерне індустріальне суспільство

Модернізація охопила всі сфери життя: економіку, суспільну стратифікацію, ментальність, побут та інститути влади.

Критерій порівнянняТрадиційне (аграрне) суспільствоМодерне (індустріальне) суспільство
Економічна базаНатуральне сільське господарство, ручна праця, мануфактури, цехова замкненість.Машинна фабрично-заводська індустрія, парові двигуни, ринковий обіг капіталів.
Соціальна структураСуворі спадкові стани (дворяни, духовенство, міщани, кріпосні селяни), брак мобільності.Класова структура (буржуазія, найманий робітничий пролетаріат, фермери, інтелігенція).
Розселення населенняСела (понад 90–95%), міста невеликі та відіграють адміністративно-фортечну роль.Стрімка урбанізація: вибухове зростання великих промислових і портових центрів.
Політична організаціяАбсолютна монархія, самодержавство, піддані без гарантованих громадянських прав.Конституціоналізм, виборні парламенти, політичні партії, формування громадянського суспільства.
Освіта і комунікаціяМасова неписьменність, латина чи імперські мови еліти, відсутність періодичної преси.Загальна початкова освіта, національна преса, залізниці, телеграф, масова інформація.

🧬 3. Модель націотворення Мирослава Гроха: як відроджувалася Україна

Видатний чеський історик та соціолог Мирослав Грох дослідив шляхи розвитку «малих / бездержавних народів» Центрально-Східної Європи і сформулював класичну трифазну модель національного руху:

Фаза A: Науково-академічна

Збирання спадщини

Невелика група ентузіастів-інтелектуалів (професори, поміщики-меценати, священники) досліджує фольклор, літописи, мову й звичаї народу. Мета — зафіксувати історичну самобутність.

Приклади в Україні: «Енеїда» І. Котляревського (1798 р.), відкриття Харківського університету (1805 р.), збірки пісень М. Цертелєва (1819) та М. Максимовича (1827), рукопис «Історії русів».
Фаза B: Культурно-громадська

Просвітництво й агітація

Виникнення патріотичних осередків і гуртків. Ідеї виходять за межі кабінетів у школи, гімназії, літературні альманахи. Створюються підручники та граматики рідною мовою.

Приклади в Україні: Діяльність «Руської трійці» у Львові (альманах «Русалка Дністровая» 1837 р.), Кирило-Мефодіївське братство в Києві (1845–1847 рр.), мережа Громад у 1860–70-х роках.
Фаза C: Політична

Масова мобілізація й боротьба

Формування масового національного руху. Створення перших модерних політичних партій. Висування конкретних політичних вимог: національно-територіальної автономії або державної самостійності.

Приклади в Україні: Заснування РУРП у Галичині (1890 р.), РУП у Харкові (1900 р.), брошура Миколи Міхновського «Самостійна Україна» (1900 р.).

📜 4. Джерельна база Модерної доби: як історики вивчають XIX століття

Якщо про Середньовіччя історики дізнаються переважно з небагатьох літописів і археологічних знахідок, то XIX століття залишило гігантський масив різноманітних історичних джерел:

🏛️ Офіційні імперські акти:Царські маніфести, укази Сенату, жандармські протоколи допитів III відділу, судові справи революціонерів, статистичні переписи населення (наприклад, Загальний перепис Російської імперії 1897 р.).
📰 Періодична преса та часописи:Газети та журнали («Зоря Галицька», «Основа», «Діло», «Рада», «Хлібороб»), які вперше почали фіксувати повсякденні новини, полеміку й суспільну думку.
✍️ Джерела особового походження:Щоденники (Тараса Шевченка, Олександра Кістяківського), листування діячів (Михайла Драгоманова, Лесі Українки, Івана Франка), мемуари та спогади сучасників.
📷 Візуальні та картографічні джерела:Гравюри, офорти (альбом Шевченка «Живописна Україна»), перші фотографії (дагеротипи з середини XIX ст.), детальні топографічні та етнографічні карти.

💡 Історична лабораторія: подолання комплексу малоросійства

Імперські ідеологи активно насаджували концепцію «триєдиного російського народу» (великороси, малороси, білоруси). Українцям відводилася роль провінційної фольклорної гілки, «співочого й кумедного племені», чия мова нібито придатна лише для домашніх жартів і пісень, а для високої науки й політики потрібна мова імперії.

Чому вихід «Енеїди» Котляревського у 1798 році завдав нищівного удару по цьому імперському міфу?

По-перше, антична епічна поема Вергілія зазвучала живою, соковитою, сучасною розмовною мовою полтавського народу, довівши її багатство та літературну самодостатність. По-друге, троянці Котляревського — це запорозькі козаки, які після руйнації рідної Трої (Січі) не скорилися долі, а мандрують світом і будують свій новий Рим. Це був маніфест національного безсмертя.

👀Ключовий підсумок параграфа
Модерна доба для України — це грандіозний шлях від розпорошеного провінційного народу без держави до свідомої політичної нації європейського зразка, що сформувала власну культуру, ідеологію свободи та прагнення до відновлення соборної державності.
✓ Швидка перевірка (Mini-Check)

Хто є автором трифазної моделі європейського національного відродження (академічна, культурницька, політична фази)?

🗒️

У зошит (за підручником)

Вправи з підручника до цієї теми уроку. Виконуй у робочий зошит або за комп'ютером за вказівкою вчителя:

Домашка • 2 завд.
Завдання 1 (с. 9)

Синхронізація історичного часу та понять

💡 Підказка від нас: Накресліть у зошиті таблицю з трьох фаз відродження за М. Грохом і запишіть приклади для українських земель.

Завдання 2 (с. 9)

Робота з історичною картою та простором

💡 Підказка від нас: Визначте, які історико-етнографічні регіони входили до Австрійської, а які — до Російської імперії на початку XIX ст.

🃏

Самоперевірка (картки знань)

Натискай для перевороту (або Пробіл / ◀ ▶ на клавіатурі)

0/4 вивчено
👾

Бос-тест: Вступ. Українські землі в Модерну добу

Питання 1 з 3 • Завдай удару по босу теми

+100 XP Рахунок: 0/3
❤️ Здоров'я Боса (HP): 100% Питання 1/3

Яка частка українського населення опинилася в межах Російської імперії на початку XIX століття?

📌

Шпаргалка уроку (головне в один екран)

Усе найважливіше для повторення перед уроком або самостійною роботою

Ключовий висновок 1: Модерна доба: перехід від станового феодалізму до індустріального вільного суспільства.

Ключовий висновок 2: Українські землі були розділені між двома імперіями: Російською (Наддніпрянщина) та Австрійською (Галичина, Буковина, Закарпаття).

Ключовий висновок 3: Модель М. Гроха: Фаза А (вчені-фольклористи) → Фаза B (культурники й гуртки) → Фаза C (політичні партії та вимоги автономії/державності).