EZZ-SCHOOLBOOKS
Гончарук Олександр
Розділ підручника:§ 2• с. 10
§ 2⏱ 20 хвСкладність: ⭐⭐🏆 +100 XPПрограма МОН 100%

Українські території у складі Російської імперії: адміністративний устрій та політика

За підручником: А. А. Галімов, О. В. Гісем, О. О. Мартинюк, О. М. Сирцова. «Історія України, 9 клас» (Видавництво «Ранок», 2026)• друкована с. 10
Розробник платформи:Гончарук Олександр
👩‍🏫Методичні акценти для вчителя • План проведення уроку на 45 хвНУШ
▼
🎯 Очікувані результати навчання (НУШ):

Формування предметних компетентностей за темою «Українські території у складі Російської імперії: адміністративний устрій та політика», розвиток критичного мислення, вміння аналізувати причинно-наслідкові зв'язки та застосовувати набуті знання на практиці.

💬 Провокативне питання для старту:

Використайте блок «Гачок (Hook)» нижче для 2-хвилинної розминки з класом перед поясненням нового матеріалу.

⏱️ Рекомендований таймінг 45-хвилинного уроку:
0–5 хв
Гачок & Місія
5–20 хв
Теорія & Інтерактив
20–30 хв
Робота «У зошит»
30–40 хв
Бос-тест уроку
40–45 хв
Рефлексія & XP
📋 Готовий запис для електронного журналу (НЗ.ua / Human / Єдина Школа):

Тема: § 2. Українські території у складі Російської імперії: адміністративний устрій та політика. Д/з: опрацювати матеріал уроку та завдання «У зошит» на платформі EZZ-SCHOOL BOOKS.

⚡ Фронтальне бліц-опитування класу на початку уроку (2 хв):
  1. Що є ключовим поняттям теми «Українські території у складі Російської імперії: адміністративний устрій та політика» і чому воно важливе?
  2. Де у повсякденному житті, науці чи IT ми стикаємося з цим явищем/алгоритмом?
  3. Яка найпоширеніша помилка виникає під час першого знайомства з матеріалом?
🏠 Диференційоване домашнє завдання:
  • Базовий рівень (обов'язковий): опрацювати конспект і блок «У зошит».
  • Достатній рівень: скласти власну шпаргалку та пройти MiniCheck.
  • Високий / STEM: виконати симуляцію у лабораторії та скласти BossQuiz на 100 XP.
📊 Критерії формувального оцінювання:
1–6 б: Відтворює означення, виконує вправи за алгоритмом.
7–12 б: Самостійно розв'язує проблеми, аналізує моделі.
🎯

Твоя місія на цей урок

Натискай на цілі у міру їх опанування:

4 цілей
  • 1Вивчити адміністративний поділ Наддніпрянщини на 9 губерній та 3 генерал-губернаторства
    Опанувати ➔
  • 2Проаналізувати імперську колоніальну політику царату та русифікацію
    Опанувати ➔
  • 3Дослідити ліквідацію решток автономії (скасування Магдебурзького права, Лівобережного судочинства, діяльність Першої та Другої Малоросійських колегій)
    Опанувати ➔
  • 4Оцінити становище станів: дворянства, селянства, козацтва, міщан
    Опанувати ➔
🎯 Гачок уроку • Вгадай

🏛️ Чому царат розділив Україну на генерал-губернаторства?

Російська влада цілеспрямовано стирала навіть згадку про Гетьманщину чи Запорожжя. Щоб контролювати багатомільйонне населення, Наддніпрянщину поділили на 3 генерал-губернаторства та 9 губерній з суворим військово-бюрократичним наглядом.

⚖️ Порівняльна лабораторія • Svelte 5

Українські землі під владою двох імперій: Росія vs Австрія

Зіставте становище українців у двох колоніальних імперіях у XIX столітті

🏛️ РОСІЙСЬКА ІМПЕРІЯ (Наддніпрянська Україна)
🦅 АВСТРІЙСЬКА / АВСТРО-УГОРСЬКА ІМПЕРІЯ (Західна Україна)

🗺️ Адміністративно-територіальний устрій

Під владою царату: 9 губерній, об’єднаних у 3 генерал-губернаторства: Київське (Правобережжя), Малоросійське (Лівобережжя) та Новоросійсько-Бессарабське (Південь). Жодного натяку на українську автономію.
Під владою Габсбургів: Коронні краї монархії Габсбургів: Королівство Галичини і Володимирії (Східна Галичина), Герцогство Буковина та Закарпаття (у складі Угорського королівства).

📚 Мовна та культурна політика

Під владою царату: Жорстока імперська русифікація. Валуєвський циркуляр (1863) та Емський указ (1876): тотальна заборона друку, шкільництва, ввезення книг та театру українською мовою.
Під владою Габсбургів: Конституційні гарантії прав національностей (після 1867 р.). Дозвіл українських шкіл, товариства «Просвіта», НТШ, кафедр у Львівському університеті. Галичина — «Український П’ємонт».

🌾 Селянське питання та аграрні реформи

Під владою царату: Селянська реформа 1861 р.: скасування кріпацтва «зверху», але селяни втратили частину землі («відрізки»), сплачували викупні платежі протягом 49 років і залежали від общини.
Під владою Габсбургів: Скасування панщини в Галичині в травні 1848 р. під час революції «Весна народів». Селяни отримали громадянські права раніше, проте виникла гостра проблема сервітутів (ліси, пасовища).

🏛️ Суспільно-політичний рух

Під владою царату: Політична діяльність суворо заборонена законом. Національний рух діяв у формі напівлегальних «Громад», таємних гуртків («Братство тарасівців») аж до створення РУП (1900 р.).
Під владою Габсбургів: Легальна парламентська боротьба. Перша політична організація Головна Руська Рада (1848), перші політичні партії (РУРП 1890, УНДП, УСДП), українські депутати в Сеймі та парламенті Відня.

🏭 Економічний розвиток та міграція

Під владою царату: Потужна індустріалізація та іноземні інвестиції. Вугільно-металургійний Донбас, залізна руда Кривбасу, цукровий бум (Терещенки, Симиренки), швидка урбанізація міст.
Під владою Габсбургів: Аграрно-сировинний придаток метрополії. Слабкий розвиток промисловості (крім нафтовидобутку в Бориславі). Аграрне перенаселення спричинило масову трудову еміграцію до Канади й США.

§ Повний навчальний матеріал теми

🗺️ 1. Адміністративно-територіальний устрій: 3 генерал-губернаторства та 9 губерній

Після ліквідації автономії Гетьманщини та включення Правобережжя й Півдня царський уряд провів уніфікацію українських земель за загальноімперським зразком. Щоб стерти будь-яку згадку про козацьку державу та історичні кордони Русі-України, територію було штучно розбито на 3 генерал-губернаторства, що охоплювали 9 губерній:

Малоросійське (Лівобережжя)

Центр: Полтава (раніше Чернігів).

Губернії: Полтавська, Чернігівська, Слобідсько-Українська (з 1835 р. Харківська губернія — мала окремий статус).

Особливість: Терени колишньої Гетьманщини та Слобідських полків; збереглися залишки козацького стану; генерал-губернаторство ліквідоване у 1856 р.

Київське / Південно-Західний край

Центр: Київ.

Губернії: Київська, Подільська (центр Кам'янець-Подільський), Волинська (центр Житомир).

Особливість: Правобережжя. Землі з сильним польським шляхетським землеволодінням. Створене 1832 р. після розгрому Польського повстання для посилення воєнно-поліцейського нагляду.

Новоросійсько-Бессарабське (Південь)

Центр: Одеса.

Губернії: Катеринославська, Херсонська, Таврійська (з Кримом) + Бессарабська область.

Особливість: Степова зона, колонізація вільними поселенцями й іноземними колоністами; відсутність спадкового кріпацтва на багатьох землях; ліквідоване 1874 р.

Кожна губернія поділялася на повіти (на чолі зі справником), а повіти — на волості (на чолі з волосним старшиною). Генерал-губернатор призначався особисто імператором із числа вищого генералітету, володів диктаторськими повноваженнями та керував військами, поліцією і судами краю.

👥 2. Соціальна структура населення: стани та їхні права

Суспільство Російської імперії залишалося суворо феодально-становим. Права, обов'язки та податки людини визначалися її приналежністю до певного стану від народження:

Станова групаЧастка населенняПравовий статус, обов'язки та привілеї
Дворянство (потомствене й особисте)1,5–2,5%Панівний привілейований стан. Монопольне право на володіння землею та кріпаками. Звільнені від подушного податку, тілесних покарань і рекрутчини.
Духовенство (біле й чорне)Близько 1%Привілейований стан. Звільнені від рекрутчини й податків. Православне духовенство отримувало платню з казни й було інструментом імперської пропаганди.
Купецтво (1, 2, 3 гільдії) та почесні громадяни1–2%Напівпривілейований стан. Право на внутрішню та зовнішню торгівлю, володіння підприємствами. Вищі гільдії звільнялися від тілесних покарань.
Міщани та цехові ремісники4–6%Непривілейований податний стан. Сплачували подушний податок, несли міські повинності, відбували рекрутчину, підлягали тілесним покаранням.
Селянство (кріпаки, державні селяни, поселенці)Понад 80–85%Повністю безправний або обмежений податний стан. Кріпаки (понад 45% селян Наддніпрянщини) були особистою власністю поміщика: панщина, оброк, продаж без землі.
Козацький стан (Лівобережжя)Окремий прошарок (~5%)Особисто вільні селяни-козаки. Володіли власною землею, платили державний податок, служили у військових підрозділах, зберігали пам'ять про права Гетьманщини.

⚔️ 3. Імперські механізми пригнічення: бюрократія, рекрутчина та смуга осілості

Внутрішня політика самодержавства спиралася на примусову уніфікацію, бюрократизацію та релігійно-національну дискримінацію:

1. Скасування місцевого права та інституцій: У 1834–1835 рр. царат скасував давнє Магдебурзьке право в Києві. У 1840 р. Микола I ліквідував дію Литовських статутів на Правобережжі, запровадивши російське імперське зведення законів. Усе діловодство й судочинство велося винятково російською мовою.
2. Рекрутська повинність (тягар на 25 років): Податні стани (селяни й міщани) щороку постачали рекрутів до імперської армії. Служба тривала 25 років і фактично дорівнювала довічній каторзі. Рекрутів виривали з родин, селяни оплакували їх як померлих («голосіння за рекрутами»).
3. «Смуга постійної осілості» євреїв: Запроваджена Катериною II у 1791 р. й остаточно оформлена на початку XIX ст. Єврейському населенню заборонялося селитися на схід від визначеної лінії (заборона проживання у внутрішніх великоросійських губерніях). В Україні вона охоплювала Правобережжя та Південь. Євреї мешкали переважно в містечках (штетлах), займаючись дрібним ремеслом, посередництвом і шинкарством.
4. Насильницька ліквідація Української греко-католицької церкви: На Правобережжі царська влада планомірно знищувала унію. У 1839 р. на сфальсифікованому Полоцькому церковному соборі за ініціативи єпископа-колаборанта Йосифа Семашка уніатську церкву в Російській імперії було остаточно ліквідовано й насильно приєднано до Російської православної церкви (РПЦ). Понад 1,5 мільйона вірян і священиків переведено в православ'я під загрозою сибірського заслання.

📜 Свідчення епохи: циркуляр київського генерал-губернатора Дмитра Бібікова

«Край цей повинен бути негайно і повністю русифікований. Усі сліди польських статутів, звичаїв та окремішності малоросійської мови мають бути вирвані з корінням. Чиновники зобов'язані спілкуватися лише державною російською мовою, а православна віра має стати єдиним непорушним фундаментом порядку...»

Аналітичне запитання: Якими методами імперська влада намагалася викорінити історичну пам'ять на Правобережжі та кого вона вважала головними загрозами своєму пануванню?

👀Ключовий підсумок параграфа
Адміністративно-територіальний поділ Російської імперії на 9 губерній та інститут генерал-губернаторів мали на меті повне стирання українських кордонів, колоніальну експлуатацію людських і природних ресурсів та насильницьку асиміляцію корінного населення.
✓ Швидка перевірка (Mini-Check)

Скільки губерній утворювали українські землі у складі Російської імперії в першій половині XIX ст.?

🗒️

У зошит (за підручником)

Вправи з підручника до цієї теми уроку. Виконуй у робочий зошит або за комп'ютером за вказівкою вчителя:

Домашка • 2 завд.
Завдання 1 (с. 17)

Складання класифікаційних схем

💡 Підказка від нас: Накресліть схему трьох генерал-губернаторств і випишіть до кожного з них відповідні 3 губернії.

Завдання 2 (с. 17)

Критичний аналіз імперської політики

💡 Підказка від нас: Поясніть, чому імперія скасувала Магдебурзьке право та Литовські статути в 1830–1840-х роках.

🃏

Самоперевірка (картки знань)

Натискай для перевороту (або Пробіл / ◀ ▶ на клавіатурі)

0/4 вивчено
👾

Бос-тест: Українські території у складі Російської імперії: адміністративний устрій та політика

Питання 1 з 3 • Завдай удару по босу теми

+100 XP Рахунок: 0/3
❤️ Здоров'я Боса (HP): 100% Питання 1/3

Яка з перелічених губерній НЕ входила до складу Київського генерал-губернаторства?

📌

Шпаргалка уроку (головне в один екран)

Усе найважливіше для повторення перед уроком або самостійною роботою

Ключовий висновок 1: Наддніпрянщина = 3 генерал-губернаторства (Малоросійське, Київське, Новоросійське) і 9 губерній.

Ключовий висновок 2: Мета царату — тотальна адміністративна, мовна та релігійна русифікація.

Ключовий висновок 3: 1835 р. — скасовано Магдебурзьке право Києва; 1839 р. — заборонено греко-католицьку церкву; 1840 р. — скасовано Литовські статути.