Повсякденне життя населення наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст.
👩🏫Методичні акценти для вчителя • План проведення уроку на 45 хвНУШ▼
🎯 Очікувані результати навчання (НУШ):
Формування предметних компетентностей за темою «Повсякденне життя населення наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст.», розвиток критичного мислення, вміння аналізувати причинно-наслідкові зв'язки та застосовувати набуті знання на практиці.
💬 Провокативне питання для старту:
Використайте блок «Гачок (Hook)» нижче для 2-хвилинної розминки з класом перед поясненням нового матеріалу.
⏱️ Рекомендований таймінг 45-хвилинного уроку:
Тема: § 4. Повсякденне життя населення наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст.. Д/з: опрацювати матеріал уроку та завдання «У зошит» на платформі EZZ-SCHOOL BOOKS.
⚡ Фронтальне бліц-опитування класу на початку уроку (2 хв):
- Що є ключовим поняттям теми «Повсякденне життя населення наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст.» і чому воно важливе?
- Де у повсякденному житті, науці чи IT ми стикаємося з цим явищем/алгоритмом?
- Яка найпоширеніша помилка виникає під час першого знайомства з матеріалом?
🏠 Диференційоване домашнє завдання:
- Базовий рівень (обов'язковий): опрацювати конспект і блок «У зошит».
- Достатній рівень: скласти власну шпаргалку та пройти MiniCheck.
- Високий / STEM: виконати симуляцію у лабораторії та скласти BossQuiz на 100 XP.
📊 Критерії формувального оцінювання:
Твоя місія на цей урок
Натискай на цілі у міру їх опанування:
- 1Дослідити житло, одяг, раціон та сімейний уклад українського селянстваОпанувати ➔
- 2Охарактеризувати побут та звичаї міщан і дворянстваОпанувати ➔
- 3Проаналізувати роль контрактових ярмарків (Контракти в Києві, ярмарки в Полтаві та Харкові)Опанувати ➔
- 4Зрозуміти вплив демографічних та урбанізаційних змін на суспільні відносиниОпанувати ➔
🏡 Як жили, одягалися та святкували наші прапрадіди 200 років тому?
Побут XIX століття був сповнений контрастів: білена хата під солом'яною стріхою і тяжка панщина для селянина, вишукані бали в дворянських палацах та багатомовні ярмарки в українських містечках.
Аналізатор ключових історичних документів України (XIX – поч. XX ст.)
Досліджуйте оригінальні тексти маніфестів, імперських указів та програмних маніфестів незалежності
«Книга буття українського народу» (Закон Божий)
Програмний документ першої таємної української політичної організації в Києві. Поєднував християнський месіанізм, ідею знищення кріпацтва та побудови демократичної федерації слов'янських республік.
Заклав наріжний камінь новітньої української політичної думки — прагнення до свободи, рівності та республіканського ладу.
Який державний устрій для майбутньої України пропонувало Кирило-Мефодіївське братство у цьому документі?
§ Повний навчальний матеріал теми
🏡 1. Українське село: архітектура житла, побут та колорит садиби
У першій половині XIX ст. понад 90% українців були сільськими жителями. Село було осередком збереження національної ідентичності, мови, фольклору та традицій:
Традиційна українська хата — білена вапном мазанка (на Лівобережжі та Півдні) або дерев'яна зрубна хата (на Поліссі та в Карпатах), крита житньою соломою чи очеретом.
Внутрішнє планування: сіни, комора та світлиця (чиста хата). Сакральне ядро — піч (оберіг родини, розписана півниками та квітами). По діагоналі від печі — покуть (червоний кут) з іконами, прикрашеними вишитими рушниками, пучками цілющих трав та снопом-дідухом.
Одяг: з домотканого льняного чи конопляного полотна, сукна та овечих смушків. Чоловіки: вишита сорочка, широкі шаровари або полотняні штани, кушак (пояс), свита, кожух, смушева шапка. Жінки: вишита сорочка, плахта або запаска, керсетка, на свята — вінок зі стрічками або очіпок (для заміжніх), коралове намисто, дукачі.
Харчування: житній хліб, борщ, куліш, галушки, вареники із сиром чи ягодами, гречана й пшоняна каші, узвар, домашній сир. М'ясо і сало споживали переважно на великі свята.
👨👩👧👦 2. Сім'я, звичаєве право, толока та становище жінки
Соціальне буття селян регулювалося християнською мораллю, традиційним звичаєвим правом та сільською громадою («миром»):
- Еволюція сім'ї: Поступово велика патріархальна сім'я (три-чотири покоління з 15–20 осіб під владою діда чи батька-патріарха) змінювалася малою нуклеарною сім'єю (батьки та діти). Батько мав непорушний авторитет, але мати-господиня була повноправною берегинею внутрішнього побуту.
- Становище української жінки: Хоча офіційне імперське законодавство закріплювало повну юридичну залежність жінки від чоловіка, в українській народній традиції жінка користувалася значно більшою повагою та самостійністю, ніж у Московщині. Дівчина могла відмовити сватам («піднести гарбуза»), володіла власним посагом (материзною), який не переходив у власність чоловіка.
- Толока: Стародавній інститут безкорисливої сусідської взаємодопомоги. Якщо комусь потрібно було за день звести хату, наносити глини чи зібрати врожай удовиці, все село збиралося на толоку. Господар лише частував помічників обідом і вечерею з піснями.
🏰 3. Контрасти доби: Розкіш дворянських палаців та провінційні міста
Поряд із білими хатами кріпаків розквітала розкішна культура дворянських маєтків:
Садиби Качанівка (маєток Тарновських), Сокиринці (Галаганів), Диканька (Кочубеїв), Тульчин (Потоцьких).
Класичні палаци з колонами, картинними галереями, домашніми театрами та оркестрами з кріпаків, французькі бібліотеки, величезні пейзажні парки. Водночас ці маєтки були центрами меценатства, де знаходили прихисток і підтримку Т. Шевченко, М. Гоголь, М. Глінка.
Міста залишалися невеликими (Київ на початку століття нараховував близько 30 тис. жителів, Харків — 20 тис.). Вулиці немощені, у темряві освітлені рідкісними масляними ліхтарями.
Пульсом життя були ярмарки: Контрактовий у Києві, Іллінський у Ромнах, Хрещенський у Харкові. На Правобережжі сформувався унікальний феномен єврейського містечка (штетла) — центри ремесла, шинкарства та торгівлі.
⚖️ 4. Порівняльний аналіз повсякденного побуту різних верств
| Сфера життя | Селяни-кріпаки | Дворяни-поміщики | Міщани та купці |
|---|---|---|---|
| Житло | Глиняна мазанка, солом'яна стріха, земляна долівка. | Кам'яні палаци, паркет, анфілади залів, мармурові каміни. | Дерев'яні чи кам'яні будинки, крамниця на першому поверсі. |
| Освіта й дозвілля | Майже повна неписьменність; вечорниці, пісні, обряди, шинок. | Гувернери, гімназії, університети; бали, полювання, театр. | Початкова грамотність (рахунок, письмо); чайні, ярмарки. |
| Мова спілкування | Жива народна українська мова з місцевими діалектами. | Французька мова у вищому світі, російська офіційно. | Російська суржикова або їдиш / польська (залежно від краю). |
Куди в 1797 році було переведено знамениті Контрактові ярмарки, що стали центром ділового життя?
У зошит (за підручником)
Вправи з підручника до цієї теми уроку. Виконуй у робочий зошит або за комп'ютером за вказівкою вчителя:
Порівняльний аналіз повсякдення
💡 Підказка від нас: Порівняйте раціон та побут українського селянина і поміщика початку XIX ст.
Опис історичних явищ
💡 Підказка від нас: Опишіть атмосферу Контрактового будинку в Києві під час зимового ярмарку.
Самоперевірка (картки знань)
Натискай для перевороту (або Пробіл / ◀ ▶ на клавіатурі)
Бос-тест: Повсякденне життя населення наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст.
Питання 1 з 3 • Завдай удару по босу теми
Який відсоток населення Наддніпрянщини складали селяни в першій половині XIX ст.?
Шпаргалка уроку (головне в один екран)
Усе найважливіше для повторення перед уроком або самостійною роботою
Ключовий висновок 1: Побут селян: землеробство, традиційне житло (мазанка), саморобний одяг, патріархальна родина.
Ключовий висновок 2: Київські контракти на Подолі (з 1797 р.) — головний фінансово-торговельний нерв Наддніпрянщини.
Ключовий висновок 3: Чумацтво — унікальний візницький промисел, предтеча українського вільного підприємництва.