EZZ-SCHOOLBOOKS
Гончарук Олександр
Розділ підручника:§ 5• с. 30
§ 5⏱ 20 хвСкладність: ⭐⭐🏆 +100 XPПрограма МОН 100%

Соціально-економічне становище та початок промислового перевороту

За підручником: А. А. Галімов, О. В. Гісем, О. О. Мартинюк, О. М. Сирцова. «Історія України, 9 клас» (Видавництво «Ранок», 2026)• друкована с. 30
Розробник платформи:Гончарук Олександр
👩‍🏫Методичні акценти для вчителя • План проведення уроку на 45 хвНУШ
▼
🎯 Очікувані результати навчання (НУШ):

Формування предметних компетентностей за темою «Соціально-економічне становище та початок промислового перевороту», розвиток критичного мислення, вміння аналізувати причинно-наслідкові зв'язки та застосовувати набуті знання на практиці.

💬 Провокативне питання для старту:

Використайте блок «Гачок (Hook)» нижче для 2-хвилинної розминки з класом перед поясненням нового матеріалу.

⏱️ Рекомендований таймінг 45-хвилинного уроку:
0–5 хв
Гачок & Місія
5–20 хв
Теорія & Інтерактив
20–30 хв
Робота «У зошит»
30–40 хв
Бос-тест уроку
40–45 хв
Рефлексія & XP
📋 Готовий запис для електронного журналу (НЗ.ua / Human / Єдина Школа):

Тема: § 5. Соціально-економічне становище та початок промислового перевороту. Д/з: опрацювати матеріал уроку та завдання «У зошит» на платформі EZZ-SCHOOL BOOKS.

⚡ Фронтальне бліц-опитування класу на початку уроку (2 хв):
  1. Що є ключовим поняттям теми «Соціально-економічне становище та початок промислового перевороту» і чому воно важливе?
  2. Де у повсякденному житті, науці чи IT ми стикаємося з цим явищем/алгоритмом?
  3. Яка найпоширеніша помилка виникає під час першого знайомства з матеріалом?
🏠 Диференційоване домашнє завдання:
  • Базовий рівень (обов'язковий): опрацювати конспект і блок «У зошит».
  • Достатній рівень: скласти власну шпаргалку та пройти MiniCheck.
  • Високий / STEM: виконати симуляцію у лабораторії та скласти BossQuiz на 100 XP.
📊 Критерії формувального оцінювання:
1–6 б: Відтворює означення, виконує вправи за алгоритмом.
7–12 б: Самостійно розв'язує проблеми, аналізує моделі.
🎯

Твоя місія на цей урок

Натискай на цілі у міру їх опанування:

4 цілей
  • 1Визначити суть та хронологічні межі промислового перевороту в Україні (1830–1880-ті рр.)
    Опанувати ➔
  • 2Охарактеризувати кризу кріпосницьких відносин (панщина, урочна система, обезземелення)
    Опанувати ➔
  • 3Дослідити розвиток цукрової промисловості та перші парові заводи Яхненків і Симиренка
    Опанувати ➔
  • 4Проаналізувати селянські антикріпосницькі рухи (Устим Кармелюк на Поділлі)
    Опанувати ➔
🎯 Гачок уроку • Вгадай

⚙️ Як парові машини та цукрові заводи знищили кріпосну економіку?

У 1830–1840-х роках в Україні розпочався промисловий переворот: перехід від ручної праці до машинної. Кріпак із лопатою не міг конкурувати з паровим двигуном на цукроварні, тому кріпосне право стало прямим гальмом для економіки.

Інтерактивна лабораторія Історія України • 9 клас

Економічна модернізація, залізниці та аграрні реформи XIX ст.

Дослідіть формування індустріальних районів, перших залізничних магістралей та випробуйте симулятор селянської реформи 1861 р.

Фільтр імперій:
Австрійська імперіяРосійська імперія (Наддніпрянщина)Чорне та Азовське моряр. ДніпроЛьвівДрогобич і БориславЧернівціУжгородКиївХарківЮзівка (Донбас)Кривий РігОдеса
Австрійська імперія Російська імперія Залізниці (пунктир)
Натисніть на місто для деталей
Наддніпрянщина (Росія)

Київ

Залізниця:

1870 р.

Галузева спеціалізація:
Цукрова промисловість, судноплавство, машинобудування, фінанси

«Цукрова столиця» та фінансовий вузол Наддніпрянщини. Всеросійська цукрова біржа.

Історичний факт:
Родини Терещенків, Харитоненків, Бродських сформували гігантські цукрові синдикати.
Ключові дати залізничного буму:
  • 1861: Перемишль — Львів (перша залізниця в Україні)
  • 1865: Одеса — Балта (перша залізниця в Наддніпрянщині)
  • 1884: Катерининська залізниця (злука Кривбасу та Донбасу)

§ Повний навчальний матеріал теми

🏚️ 1. Криза кріпосницького ладу: деградація поміщицьких маєтків

У першій половині XIX ст. феодально-кріпосницька система Російської імперії зайшла в глухий економічний кут. Вона стала головним гальмом цивілізаційного поступу:

  • Неефективність примусової праці: Кріпак не мав жодної зацікавленості в результатах своєї праці на пана («кріпак робить, як мокре горить»). Щоб збільшити прибутки, поміщики посилювали експлуатацію: замість узаконених трьох днів панщини селян змушували відробляти 4, 5 і навіть 6 днів на тиждень!
  • Урочна система та місячина: Поміщики запроваджували непосильні норми обов'язкового щоденного виробітку («уроки»), які фізично неможливо було виконати за світловий день. Найгіршою формою стала місячина — селян позбавляли будь-якого земельного наділу, змушуючи безперервно гнути спину на панських полях за жалюгідний місячний пайок відходів провізії.
  • Масова застава маєтків: Через марнотратство, купівлю імпортних предметів розкоші та низьку врожайність більшість поміщиків збанкрутували: до 1850-х років понад 70% дворянських маєтків в Україні були закладені в державних кредитних установах під величезні борги.
  • Інвентарні правила 1847–1848 рр.: Спроба генерал-губернатора Південно-Західного краю Д. Бібікова обмежити свавілля польських поміщиків після польських змов. Правила фіксували розмір селянських наділів та панщинних повинностей. Проте поміщики масово саботували їх виконання, продовжуючи знущатися з селян.

⚙️ 2. Початок промислового перевороту: перші машини та цукровий бум

У 1830–1840-х роках в Україні розпочався промисловий переворот (індустріальна революція) — історичний перехід від ручної ремісничо-мануфактурної праці до фабрично-заводського виробництва, що базується на паровій тязі й верстатах.

🍬 Цукробуряковий феномен Наддніпрянщини:

Україна стала головною цукровою скарбницею Східної Європи. У 1824 р. у Трощинському маєтку графа Бобринського постав перший завод. Але справжню революцію здійснили колишні селяни-кріпаки, які викупилися на волю — фірма «Брати Яхненки і Федір Симиренко»:

  • У 1843 р. в Ташлику вони збудували перший паровий цукровий завод у Російській імперії.
  • У 1848 р. в Городищі (на Черкащині) спорудили гігантський Городищенський цукрово-рафінадний та машинобудівний комплекс із новітнім французьким обладнанням, власною електростанцією, лікарнею та робітничим містечком.
  • Фірма збудувала власні пароплави на Дніпрі («Українець» і «Ярослав») для транспортування продукції та щедро фінансувала видання «Кобзаря» Т. Шевченка.

🐂 3. Торговельне землеробство Півдня, порто-франко Одеси та чумацький промисел

Південна Україна розвивалася принципово іншим, прогресивнішим шляхом капіталістичного фермерства:

Одеса і статус порто-франко

У 1819–1859 рр. Одеса володіла статусом порто-франко (вільної безмитної торгівлі). Товари завозилися сюди без сплати імперського мита.

Місто пережило вибуховий ріст, ставши найбільшим експортером українського твердого зерна («арнаутки») до Великої Британії, Франції та Італії. Одеса перетворилася на четверте за величиною місто імперії з європейською архітектурою та театрами.

Чумацький промисел

Чумаки були головною транспортно-торговельною артерією України. На мажах, запряжених волами сивої української породи, вони караванами доставляли хліб у порти, а з Криму везли сіль, рибу, тютюн, прянощі.

Чумацтво виховувало дух підприємництва, сприяло первісному нагромадженню капіталу та стало міцним осередком козацької вільнолюбної культури.

🔥 4. Селянські рухи: Устим Кармелюк, Київська козаччина та Похід у Таврію

Нестерпний кріпосницький гніт призводив до потужних спалахів народного гніву:

Повстанський рух Устима Кармелюка на Поділлі (1813–1835 рр.):«Український Робін Гуд» очолював селянські загони протягом понад 20 років. У русі взяли участь понад 20 тисяч селян, міщан і збіднілих шляхтичів. Кармелюк чотири рази тікав із сибірської каторги, здійснював напади на панські маєтки та роздавав майно біднякам. У 1835 р. був підступно застрелений із засідки шляхтичем Рудковським.
«Київська козаччина» (весна 1855 р.):Під час Кримської війни цар видав маніфест про створення морського ополчення. Серед селян Київської губернії (понад 500 сіл, 180 тис. осіб) поширилася чутка: «хто запишеться в козаки — тому цар дарує волю і землю». Селяни створювали козацькі органи самоврядування, відмовлялися від панщини та виганяли поміщиків. Повстання придушено регулярними імперськими військами з артилерією.
«Похід у Таврію по волю» (літо 1856 р.):Масовий рух селян Катеринославщини та Херсонщини, викликаний чуткою, що цар закликає заселяти спустошений після Кримської війни Крим, де кожен переселенець одразу стає вільним і отримує будинок та землю. Десятки тисяч родин на возах рушили до Перекопу; рух зупинили армійські заслони.
👀Ключовий підсумок параграфа
Криза кріпацтва в поєднанні з початком промислового перевороту, розвитком вільнонайманої праці на Півдні та хвилями масових селянських повстань зробили неминучим скасування кріпосного права в Російській імперії.
✓ Швидка перевірка (Mini-Check)

Яка галузь промисловості Наддніпрянщини першою зазнала масової механізації та використання парових двигунів?

🗒️

У зошит (за підручником)

Вправи з підручника до цієї теми уроку. Виконуй у робочий зошит або за комп'ютером за вказівкою вчителя:

Домашка • 2 завд.
Завдання 1 (с. 38)

Аналіз економічних процесів

💡 Підказка від нас: Доведіть, чому кріпосна праця була економічно неефективною для фабричного виробництва.

Завдання 2 (с. 38)

Складання історичного портрета

💡 Підказка від нас: Підготуйте коротку довідку про підприємницьку діяльність родини Симиренків та Яхненків.

🃏

Самоперевірка (картки знань)

Натискай для перевороту (або Пробіл / ◀ ▶ на клавіатурі)

0/4 вивчено
👾

Бос-тест: Соціально-економічне становище та початок промислового перевороту

Питання 1 з 3 • Завдай удару по босу теми

+100 XP Рахунок: 0/3
❤️ Здоров'я Боса (HP): 100% Питання 1/3

Коли в Наддніпрянській Україні розпочався промисловий переворот?

📌

Шпаргалка уроку (головне в один екран)

Усе найважливіше для повторення перед уроком або самостійною роботою

Ключовий висновок 1: Промисловий переворот (1830–1880-ті рр.): парові машини замінюють ручну працю.

Ключовий висновок 2: Цукрова промисловість — локомотив модернізації (фірма Яхненків-Симиренка).

Ключовий висновок 3: Криза кріпацтва викликала опір селян: повстання Устима Кармелюка на Поділлі (1813–1835 рр.).