Початок українського національного відродження. Кирило-Мефодіївське братство
👩🏫Методичні акценти для вчителя • План проведення уроку на 45 хвНУШ▼
🎯 Очікувані результати навчання (НУШ):
Формування предметних компетентностей за темою «Початок українського національного відродження. Кирило-Мефодіївське братство», розвиток критичного мислення, вміння аналізувати причинно-наслідкові зв'язки та застосовувати набуті знання на практиці.
💬 Провокативне питання для старту:
Використайте блок «Гачок (Hook)» нижче для 2-хвилинної розминки з класом перед поясненням нового матеріалу.
⏱️ Рекомендований таймінг 45-хвилинного уроку:
Тема: § 6. Початок українського національного відродження. Кирило-Мефодіївське братство. Д/з: опрацювати матеріал уроку та завдання «У зошит» на платформі EZZ-SCHOOL BOOKS.
⚡ Фронтальне бліц-опитування класу на початку уроку (2 хв):
- Що є ключовим поняттям теми «Початок українського національного відродження. Кирило-Мефодіївське братство» і чому воно важливе?
- Де у повсякденному житті, науці чи IT ми стикаємося з цим явищем/алгоритмом?
- Яка найпоширеніша помилка виникає під час першого знайомства з матеріалом?
🏠 Диференційоване домашнє завдання:
- Базовий рівень (обов'язковий): опрацювати конспект і блок «У зошит».
- Достатній рівень: скласти власну шпаргалку та пройти MiniCheck.
- Високий / STEM: виконати симуляцію у лабораторії та скласти BossQuiz на 100 XP.
📊 Критерії формувального оцінювання:
Твоя місія на цей урок
Натискай на цілі у міру їх опанування:
- 1Простежити витоки національного руху: Новгород-Сіверський гурток, місія Василя Капніста до Берліна (1791 р.), «Історія русів»Опанувати ➔
- 2Вивчити історію створення Кирило-Мефодіївського братства (1846–1847 рр.)Опанувати ➔
- 3Проаналізувати програмні документи: «Книга буття українського народу» та «Статут Слов'янського товариства Св. Кирила і Мефодія»Опанувати ➔
- 4Порівняти дві течії в братстві: помірковано-реформістську (Костомаров) та радикально-демократичну (Шевченко, Гулак)Опанувати ➔
📖 Як таємне товариство в Києві вперше склало маніфест вільної демократичної України?
У січні 1846 року в Києві молоді інтелектуали — Микола Костомаров, Пантелеймон Куліш, Василь Білозерський та Тарас Шевченко — створили Кирило-Мефодіївське товариство. Їхня «Книга буття українського народу» проголосила знищення царизму та створення вільної федерації слов'янських республік!
Хроніка українського національного відродження (XIX – поч. XX ст.)
Від перших слів Котляревського народною мовою до гасла повної державної незалежності
Видання «Енеїди» Івана Котляревського
Вихід у Петербурзі перших трьох частин «Енеїди» — першого друкованого твору, написаного живою народною українською мовою.
Початок українського національного відродження та формування сучасної української літературної мови.
§ Повний навчальний матеріал теми
📜 1. Дворянський автономізм, місія Капніста 1791 р. та «Історія русів»
Після ліквідації Гетьманщини та Запорозької Січі нащадки козацької старшини на Лівобережжі прагнули зберегти свою окремішність. Боротьба за визнання їхніх прав у російському дворянстві змусила старшину шукати в архівах старовинні гетьманські грамоти, літописи та договори. Це породило першу хвилю дворянського автономізму:
У 1780–1790-х роках у Новгороді-Сіверському діяв патріотичний автономістський гурток (брати Полетики, А. Дубровський, В. Капніст).
У квітні 1791 року Василь Капніст здійснив таємну дипломатичну місію до Берліна. Він провів переговори з канцлером Пруссії Евальдом фон Герцбергом, зондуючи готовність Пруссії підтримати збройне повстання в Україні проти російського самодержавства у разі війни. Хоча Пруссія утрималася від гарантій, місія засвідчила живучість ідеї державної незалежності.
Видатний анонімний історико-публіцистичний твір межі XVIII–XIX ст. (приписується Г. Полетиці або архієпископу Г. Кониському), поширювався в рукописних копіях, виданий 1846 р. О. Бодянським.
Головна ідея: Україна — спадкоємиця Русі, споконвічно самостійна європейська держава з вільнолюбним козацьким устроєм. Березневі статті 1654 р. з Москвою розглядалися як рівноправний союз двох суверенних монархій, який царат підступно розтоптав. Книга виховувала патріотизм поколінь.
🎓 2. Слобожанщина — перша столиця відродження: Харківський університет 1805 р.
Центром Фази А (академічної) в Україні стала саме Слобожанщина. Завдяки наполегливості місцевого дворянина та вченого Василя Каразіна і пожертвам харківського громадянства у 1805 році було відкрито Харківський університет — перший модерний вищий навчальний заклад у підросійській Україні.
Навколо університету згуртувалися професори та студенти: філолог Ізмаїл Срезневський (видавець фольклорних збірок «Запорожская старина»), письменники Петро Гулак-Артемовський та Григорій Квітка-Основ'яненко. Почали виходити перші періодичні часописи: «Украинский вестник» (1816–1819) та «Украинский журнал» (1824–1825).
🤝 3. Кирило-Мефодіївське братство (1845–1847 рр.): перша політична організація
У грудні 1845 — січні 1846 року в Києві виникла перша українська нелегальна політична організація — Кирило-Мефодіївське братство (товариство). Братчики носили золоті персні з написом «Св. Кирило і Мефодій, ноябрь 1845».
| Критерій | Характеристика Кирило-Мефодіївського братства |
|---|---|
| Засновники та лідери | Микола Костомаров (історик, ідеолог), Пантелеймон Куліш (письменник, педагог), Василь Білозерський (педагог), Микола Гулак (юрист), Опанас Маркович. У 1846 р. приєднався Тарас Шевченко, Георгій Андрузький, Олександр Навроцький, Дмитро Пильчиков. |
| Програмні документи | «Книга буття українського народу» («Закон Божий») М. Костомарова; «Статут Слов'янського товариства св. Кирила і Мефодія» В. Білозерського; відозви «До братів-українців», «До братів-росіян і поляків». |
| Головні програмові цілі | 1. Ліквідація кріпосного права та самодержавного ладу. 2. Скасування станової нерівності й тілесних покарань. 3. Створення вільної конфедерації християнських слов'янських республік (Україна, Росія, Польща, Чехія, Сербія тощо) зі столицею в Києві та спільним Сеймом. 4. Рівність усіх народів і мов, свобода слова й совісті, масова освіта народу рідною мовою. |
| Дві внутрішні течії | Помірковано-еволюційна: (Костомаров, Куліш, Білозерський) — реформи, християнська просвіта, мирна пропаганда. Радикально-революційна: (Шевченко, Гулак, Андрузький) — народне повстання проти царату, безкомпромісне знищення самодержавства. |
⚖️ 4. Зрада Петрова та царська розправа: мучеництво Тараса Шевченка
У березні 1847 року студент-провокатор Олексій Петров підслухав розмови братчиків і написав донос куратору Київського навчального округу. Жандарми заарештували всіх членів організації та відправили в кайданах до Петербурга в каземати III відділу.
- Тарас Шевченко: Покараний найжорстокіше за бунтарські поеми («Сон», «Кавказ»). Відданий у солдати Окремого Оренбурзького корпусу на 10 років із власноручною царською резолюцією: «Під найсуворіший нагляд, із забороною писати й малювати!»
- Микола Гулак: Як організатор, що мужньо мовчав на допитах, ув'язнений на 3 роки до одиночної камери Шліссельбурзької фортеці, потім засланий до Пермі.
- Микола Костомаров: 1 рік у Петропавлівській фортеці та заслання до Саратова без права викладання.
- Пантелеймон Куліш: Ув'язнення і заслання до Тули із забороною друкувати твори.
Хто був автором головного програмного твору кирило-мефодіївців «Книга буття українського народу» («Закон Божий»)?
У зошит (за підручником)
Вправи з підручника до цієї теми уроку. Виконуй у робочий зошит або за комп'ютером за вказівкою вчителя:
Аналіз першоджерел
💡 Підказка від нас: Випишіть із «Книги буття українського народу» головні демократичні цінності кирило-мефодіївців.
Порівняльна характеристика поглядів
💡 Підказка від нас: Порівняйте бачення методів боротьби Миколи Костомарова (просвітництво, реформи) та Тараса Шевченка (народне повстання).
Самоперевірка (картки знань)
Натискай для перевороту (або Пробіл / ◀ ▶ на клавіатурі)
Бос-тест: Початок українського національного відродження. Кирило-Мефодіївське братство
Питання 1 з 3 • Завдай удару по босу теми
Яке місто за проектом Кирило-Мефодіївського братства мало стати столицею Слов'янської Федерації?
Шпаргалка уроку (головне в один екран)
Усе найважливіше для повторення перед уроком або самостійною роботою
Ключовий висновок 1: Новгород-Сіверський гурток (Капніст, 1791) та «Історія русів» — козацька автономістська традиція.
Ключовий висновок 2: Кирило-Мефодіївське братство (1846–1847, Київ) — перша українська політична програма.
Ключовий висновок 3: Ідеал кирило-мефодіївців: скасування кріпацтва, республіка, слов'янська федерація зі столицею в Києві.