Польський національно-визвольний і російський опозиційний рухи (декабристи)
👩🏫Методичні акценти для вчителя • План проведення уроку на 45 хвНУШ▼
🎯 Очікувані результати навчання (НУШ):
Формування предметних компетентностей за темою «Польський національно-визвольний і російський опозиційний рухи (декабристи)», розвиток критичного мислення, вміння аналізувати причинно-наслідкові зв'язки та застосовувати набуті знання на практиці.
💬 Провокативне питання для старту:
Використайте блок «Гачок (Hook)» нижче для 2-хвилинної розминки з класом перед поясненням нового матеріалу.
⏱️ Рекомендований таймінг 45-хвилинного уроку:
Тема: § 7. Польський національно-визвольний і російський опозиційний рухи (декабристи). Д/з: опрацювати матеріал уроку та завдання «У зошит» на платформі EZZ-SCHOOL BOOKS.
⚡ Фронтальне бліц-опитування класу на початку уроку (2 хв):
- Що є ключовим поняттям теми «Польський національно-визвольний і російський опозиційний рухи (декабристи)» і чому воно важливе?
- Де у повсякденному житті, науці чи IT ми стикаємося з цим явищем/алгоритмом?
- Яка найпоширеніша помилка виникає під час першого знайомства з матеріалом?
🏠 Диференційоване домашнє завдання:
- Базовий рівень (обов'язковий): опрацювати конспект і блок «У зошит».
- Достатній рівень: скласти власну шпаргалку та пройти MiniCheck.
- Високий / STEM: виконати симуляцію у лабораторії та скласти BossQuiz на 100 XP.
📊 Критерії формувального оцінювання:
Твоя місія на цей урок
Натискай на цілі у міру їх опанування:
- 1З'ясувати діяльність масонських лож в Україні («Любов до істини» в Полтаві, «З’єднані слов’яни» в Києві)Опанувати ➔
- 2Дослідити рух декабристів в Україні: Південне товариство в Тульчині (П. Пестель, «Руська правда») та Товариство об'єднаних слов'янОпанувати ➔
- 3Проаналізувати повстання Чернігівського полку під проводом С. Муравйова-Апостола (1825–1826 рр.)Опанувати ➔
- 4Оцінити польське повстання 1830–1831 рр. та позицію українського населення й шляхтиОпанувати ➔
⚔️ Декабристи в Україні та польське повстання: чи бачили вони свободу для українців?
У 1820-х роках на українських теренах розгорнулися дві потужні антицарські сили: російські декабристи (Південне товариство Пестеля) та польські повстанці («За нашу і вашу свободу!»). Проте чи визнавали ці рухи право України на незалежність?
Аналізатор ключових історичних документів України (XIX – поч. XX ст.)
Досліджуйте оригінальні тексти маніфестів, імперських указів та програмних маніфестів незалежності
«Книга буття українського народу» (Закон Божий)
Програмний документ першої таємної української політичної організації в Києві. Поєднував християнський месіанізм, ідею знищення кріпацтва та побудови демократичної федерації слов'янських республік.
Заклав наріжний камінь новітньої української політичної думки — прагнення до свободи, рівності та республіканського ладу.
Який державний устрій для майбутньої України пропонувало Кирило-Мефодіївське братство у цьому документі?
§ Повний навчальний матеріал теми
📐 1. Масонський рух в Україні: від морального самовдосконалення до автономізму
На початку XIX ст. в середовищі інтелектуальної та військової еліти виникли масонські ложі («вільні каменярі»). Вони сповідували ідеали гуманізму, братерства народів, рівності та морального самовдосконалення:
В Одесі діяли ложі «Понт Евксинський» (1817 р.) та «Три царства природи». У Києві — «З'єднані слов'яни» (1818 р.), членами якої були українські, польські та російські офіцери й шляхта.
Діяла у 1818–1819 рр. До її складу входили Іван Котляревський, В. Капніст, В. Тарновський, Василь Лукашевич. Ложа обговорювала не лише філософію, а й права України.
У 1821 р. В. Лукашевич заснував нелегальне Малоросійське таємне товариство, яке ставило за мету незалежність України або її автономію в союзі з Польщею. У 1822 р. Олександр I заборонив усі таємні організації та масонські ложі.
⚔️ 2. Декабристи в Україні: «Південне товариство» та повстання Чернігівського полку
Офіцери дворянського походження, повернувшись із закордонних походів проти Наполеона, прагнули ліквідувати дикунське самодержавство й кріпосництво. В Україні розгорнувся потужний осередок руху:
| Організація | Керівники та осередки | Програмні засади та ставлення до України |
|---|---|---|
| «Південне товариство» (1821–1825 рр.) | Полковник Павло Пестель. Управи: Тульчинська, Васильківська (С. Муравйов-Апостол), Кам'янська. | Програма «Руська правда»: Повалення царизму, страта монарха, встановлення унітарної республіки з диктатурою. Скасування кріпацтва. Ставлення до України шовіністичне: заперечення окремішності українців, тотальна русифікація всіх народів («єдиний російський народ»), заборона навіть автономії. |
| «Товариство об'єднаних слов'ян» (1823–1825 рр.) | Брати Андрій і Петро Борисови, Юліан Люблінський (Новоград-Волинський). | Програма: Ліквідація монархії та кріпацтва; створення рівноправної федерації всіх слов'янських народів (Україна, Росія, Польща, Моравія тощо) на демократичних засадах. У 1825 р. об'єдналося з Південним товариством. |
Після поразки виступу в Петербурзі (14 грудня 1825 р.) підполковник Сергій Муравйов-Апостол та Михайло Бестужев-Рюмін підняли повстання Чернігівського піхотного полку на Київщині (Васильків). Повстанці захопили Васильків, рушили до Білої Церкви, закликаючи солдатів скинути царя («Православний катехізис»). 3 січня 1826 р. біля села Устимівка полк був розстріляний картеччю урядових військ. П. Пестеля, С. Муравйова-Апостола і М. Бестужева-Рюміна цар повісив; тисячі солдатів заслано на Кавказ.
🦅 3. Польське (Листопадове) повстання 1830–1831 рр. та його наслідки для України
У листопаді 1830 р. у Варшаві вибухнуло польське національно-визвольне повстання під гаслом «За нашу і вашу свободу!». Польська шляхта прагнула відновити Річ Посполиту в кордонах 1772 року, включаючи Правобережну Україну (Волинь, Поділля, Київщину).
Чому українські селяни Правобережжя не підтримали польських повстанців?
Польські шляхтичі-поміщики прагнули лише власної національної свободи, категорично відмовляючись скасувати кріпацтво для українських селян. Українці бачили в них тих самих гнобителів-панів. Царський уряд цинічно використав антипольські настрої селян, пообіцявши їм волю за вилов польських заколотників.
- Масова конфіскація маєтків учасників повстання та «декласація» збіднілої польської шляхти.
- Ліквідація польського освітнього впливу: закриття Крем'янецького ліцею (1831 р.) та Віленського університету. На базі бібліотеки й викладачів Крем'янецького ліцею у 1834 р. засновано Імператорський університет св. Володимира в Києві як форпост русифікації краю.
- Ліквідація уніатської (греко-католицької) церкви на Правобережжі (1839 р.) та повне скасування дії Литовських статутів (1840 р.).
Де розташовувався центр Південного товариства декабристів під керівництвом Павла Пестеля?
У зошит (за підручником)
Вправи з підручника до цієї теми уроку. Виконуй у робочий зошит або за комп'ютером за вказівкою вчителя:
Складання порівняльних таблиць
💡 Підказка від нас: Порівняйте програму П. Пестеля «Руська правда» та погляди Товариства об'єднаних слов'ян щодо національного питання.
Аналіз соціальних конфліктів
💡 Підказка від нас: Поясніть, чому українське селянство Правобережжя не підтримало польське повстання 1830–1831 років.
Самоперевірка (картки знань)
Натискай для перевороту (або Пробіл / ◀ ▶ на клавіатурі)
Бос-тест: Польський національно-визвольний і російський опозиційний рухи (декабристи)
Питання 1 з 3 • Завдай удару по босу теми
Коли відбулося повстання Чернігівського полку на Київщині?
Шпаргалка уроку (головне в один екран)
Усе найважливіше для повторення перед уроком або самостійною роботою
Ключовий висновок 1: Декабристи: Південне товариство в Тульчині (Пестель) та повстання Чернігівського полку (1825–1826).
Ключовий висновок 2: Пестель у «Руській правді» пропонував унітарну республіку без права народів на самовизначення.
Ключовий висновок 3: Польське повстання 1830–1831 рр. українці не підтримали через шляхетське бажання повернути владу над Правобережжям.