Розвиток освіти, науки та літератури в Наддніпрянщині
👩🏫Методичні акценти для вчителя • План проведення уроку на 45 хвНУШ▼
🎯 Очікувані результати навчання (НУШ):
Формування предметних компетентностей за темою «Розвиток освіти, науки та літератури в Наддніпрянщині», розвиток критичного мислення, вміння аналізувати причинно-наслідкові зв'язки та застосовувати набуті знання на практиці.
💬 Провокативне питання для старту:
Використайте блок «Гачок (Hook)» нижче для 2-хвилинної розминки з класом перед поясненням нового матеріалу.
⏱️ Рекомендований таймінг 45-хвилинного уроку:
Тема: § 8. Розвиток освіти, науки та літератури в Наддніпрянщині. Д/з: опрацювати матеріал уроку та завдання «У зошит» на платформі EZZ-SCHOOL BOOKS.
⚡ Фронтальне бліц-опитування класу на початку уроку (2 хв):
- Що є ключовим поняттям теми «Розвиток освіти, науки та літератури в Наддніпрянщині» і чому воно важливе?
- Де у повсякденному житті, науці чи IT ми стикаємося з цим явищем/алгоритмом?
- Яка найпоширеніша помилка виникає під час першого знайомства з матеріалом?
🏠 Диференційоване домашнє завдання:
- Базовий рівень (обов'язковий): опрацювати конспект і блок «У зошит».
- Достатній рівень: скласти власну шпаргалку та пройти MiniCheck.
- Високий / STEM: виконати симуляцію у лабораторії та скласти BossQuiz на 100 XP.
📊 Критерії формувального оцінювання:
Твоя місія на цей урок
Натискай на цілі у міру їх опанування:
- 1Охарактеризувати стан початкової, середньої та вищої освіти в Наддніпрянській УкраїніОпанувати ➔
- 2Дослідити відкриття Харківського (1805 р.) та Київського (1834 р.) університетів, Рішельєвського ліцею (1817 р.)Опанувати ➔
- 3Оцінити досягнення українських вчених: М. Остроградського, М. МаксимовичаОпанувати ➔
- 4Простежити розвиток нової української літератури: І. Котляревський, Г. Квітка-Основ'яненко, Т. Шевченко, П. КулішОпанувати ➔
🎓 Як заснування університетів у Харкові та Києві запалило інтелектуальний вогонь нації?
Незважаючи на цензуру та імперський тиск, перша половина XIX століття дала Україні університети європейського рівня, відкриття Михайла Остроградського та безсмертний «Кобзар» Тараса Шевченка 1840 року.
Хроніка українського національного відродження (XIX – поч. XX ст.)
Від перших слів Котляревського народною мовою до гасла повної державної незалежності
Видання «Енеїди» Івана Котляревського
Вихід у Петербурзі перших трьох частин «Енеїди» — першого друкованого твору, написаного живою народною українською мовою.
Початок українського національного відродження та формування сучасної української літературної мови.
§ Повний навчальний матеріал теми
🏫 1. Станова система освіти: парафіяльні школи, гімназії та університети
Освітня політика самодержавства ґрунтувалася на реформі 1804 р. та ідеологічній тріаді міністра графа С. Уварова: «самодержавство, православ'я, народність». Освіта мала становий характер і жорстко контролювалася:
1. Парафіяльні училища (1 рік): для селян і бідноти — Закон Божий, початкове читання, письмо, рахунок.
2. Повітові училища (2–3 роки): для дітей купців і міщан — арифметика, геометрія, географія, історія.
3. Гімназії (7 років): суто для дітей дворян і чиновників. Викладання російською мовою, вивчення латини, грецької, французької/німецької мов. Відкривали шлях до університетів.
Харківський університет (1805 р.): заснований Василем Каразіним, колиска слобідської науки й літератури.
Київський університет св. Володимира (1834 р.): перший ректор — Михайло Максимович; мав протидіяти польському впливу на Правобережжі.
Рішельєвський ліцей в Одесі (1817 р.) та Ніжинський ліцей вищих наук князя Безбородька (1820 р.), де навчалися Микола Гоголь, Євген Гребінка, Леонід Глібов.
🔬 2. Наукові вершини: Михайло Остроградський, Михайло Максимович та історіографія
| Вчений / Діяч | Галузь досліджень | Визначні відкриття та фундаментальні праці |
|---|---|---|
| Михайло Остроградський (1801–1862) | Математика, фізика | Геніальний математик зі світовим ім'ям (родом із Полтавщини). Академік Петербурзької, Паризької, Римської, Туринської академій наук. Формула Остроградського в математичному аналізі. |
| Михайло Максимович (1804–1873) | Ботаніка, фольклористика, історія | Перший ректор Київського університету. Праці «Основи ботаніки». Збірники фольклору «Малоросійські пісні» (1827 р.), «Українські народні пісні» (1834 р.). Довів давність української мови. |
| Дмитро Бантиш-Каменський | Історія | Автор фундаментальної «Історії Малої Росії» (1822 р., 4 томи) на основі унікальних архівних джерел. |
| Микола Маркевич | Історія, етнографія | 5-томна праця «Історія Малоросії» (1842–1843 рр.), збірка віршів «Українські мелодії». |
📖 3. Становлення нової української літератури: Котляревський, Шевченко та Куліш
Перша половина XIX ст. — епоха переходу від церковнослов'янської та книжної книжності до живої народної мови:
Хто став першим ректором Київського університету Св. Володимира, відкритого у 1834 році?
У зошит (за підручником)
Вправи з підручника до цієї теми уроку. Виконуй у робочий зошит або за комп'ютером за вказівкою вчителя:
Складання інформаційних карток
💡 Підказка від нас: Складіть візитну картку одного з діячів освіти: В. Каразіна, М. Максимовича або М. Остроградського.
Культурологічний аналіз
💡 Підказка від нас: Поясніть, чому поява «Кобзаря» Т. Шевченка в 1840 р. вважається поворотною точкою української історії.
Самоперевірка (картки знань)
Натискай для перевороту (або Пробіл / ◀ ▶ на клавіатурі)
Бос-тест: Розвиток освіти, науки та літератури в Наддніпрянщині
Питання 1 з 3 • Завдай удару по босу теми
З ініціативи якого громадського діяча та вченого було відкрито Харківський університет у 1805 році?
Шпаргалка уроку (головне в один екран)
Усе найважливіше для повторення перед уроком або самостійною роботою
Ключовий висновок 1: Університети: Харківський (1805, Каразін) та Київський (1834, Максимович) — центри науки й інтелектуального життя.
Ключовий висновок 2: Світова наука: М. Остроградський (математика), М. Максимович (фольклористика, історія, ботаніка).
Ключовий висновок 3: Література: Г. Квітка-Основ'яненко (проза), Т. Шевченко («Кобзар», 1840 р. — національне відродження).