EZZ-SCHOOLBOOKS
Гончарук Олександр
Розділ підручника:§ 9• с. 59
§ 9⏱ 20 хвСкладність: ⭐⭐🏆 +100 XPПрограма МОН 100%

Розвиток театру, музики, образотворчого мистецтва та архітектури

За підручником: А. А. Галімов, О. В. Гісем, О. О. Мартинюк, О. М. Сирцова. «Історія України, 9 клас» (Видавництво «Ранок», 2026)• друкована с. 59
Розробник платформи:Гончарук Олександр
👩‍🏫Методичні акценти для вчителя • План проведення уроку на 45 хвНУШ
▼
🎯 Очікувані результати навчання (НУШ):

Формування предметних компетентностей за темою «Розвиток театру, музики, образотворчого мистецтва та архітектури», розвиток критичного мислення, вміння аналізувати причинно-наслідкові зв'язки та застосовувати набуті знання на практиці.

💬 Провокативне питання для старту:

Використайте блок «Гачок (Hook)» нижче для 2-хвилинної розминки з класом перед поясненням нового матеріалу.

⏱️ Рекомендований таймінг 45-хвилинного уроку:
0–5 хв
Гачок & Місія
5–20 хв
Теорія & Інтерактив
20–30 хв
Робота «У зошит»
30–40 хв
Бос-тест уроку
40–45 хв
Рефлексія & XP
📋 Готовий запис для електронного журналу (НЗ.ua / Human / Єдина Школа):

Тема: § 9. Розвиток театру, музики, образотворчого мистецтва та архітектури. Д/з: опрацювати матеріал уроку та завдання «У зошит» на платформі EZZ-SCHOOL BOOKS.

⚡ Фронтальне бліц-опитування класу на початку уроку (2 хв):
  1. Що є ключовим поняттям теми «Розвиток театру, музики, образотворчого мистецтва та архітектури» і чому воно важливе?
  2. Де у повсякденному житті, науці чи IT ми стикаємося з цим явищем/алгоритмом?
  3. Яка найпоширеніша помилка виникає під час першого знайомства з матеріалом?
🏠 Диференційоване домашнє завдання:
  • Базовий рівень (обов'язковий): опрацювати конспект і блок «У зошит».
  • Достатній рівень: скласти власну шпаргалку та пройти MiniCheck.
  • Високий / STEM: виконати симуляцію у лабораторії та скласти BossQuiz на 100 XP.
📊 Критерії формувального оцінювання:
1–6 б: Відтворює означення, виконує вправи за алгоритмом.
7–12 б: Самостійно розв'язує проблеми, аналізує моделі.
🎯

Твоя місія на цей урок

Натискай на цілі у міру їх опанування:

4 цілей
  • 1Охарактеризувати зародження професійного українського театру в Полтаві та Харкові
    Опанувати ➔
  • 2Оцінити внесок М. Щепкіна, І. Котляревського, К. Соленика у становлення драматургії
    Опанувати ➔
  • 3Дослідити образотворче мистецтво: офорти Т. Шевченка («Живописна Україна»), творчість В. Боровиковського, В. Тропініна
    Опанувати ➔
  • 4Визначити стилі архітектури: класицизм (ампір) у Києві (Червоний корпус університету, арх. В. Беретті) та Одесі
    Опанувати ➔
🎯 Гачок уроку • Вгадай

🎨 Від «Наталки Полтавки» до офортів Шевченка: як мистецтво гартувало дух народу?

Мистецтво першої половини XIX століття перейшло від дворянського класицизму до палкого романтизму. На сцені полтавського театру пролунала «Наталка Полтавка», а Тарас Шевченко створив шедевральну серію офортів «Живописна Україна».

📜 Лабораторія першоджерел • Svelte 5

Аналізатор ключових історичних документів України (XIX – поч. XX ст.)

Досліджуйте оригінальні тексти маніфестів, імперських указів та програмних маніфестів незалежності

1846–1847 рік

«Книга буття українського народу» (Закон Божий)

Авторство: Микола Костомаров (Кирило-Мефодіївське братство)
«І встане Україна з своєї могили, і знову озветься до всіх братів своїх слов'ян, і почують крик її, і встане Слов'янщина, і не позостанеться ні царя, ні царевича, ні князя, ні графа, ні герцога... І Україна буде непідлеглою Річчю Посполитою в союзі слов'янськім...»
🏛️ Історичний контекст:

Програмний документ першої таємної української політичної організації в Києві. Поєднував християнський месіанізм, ідею знищення кріпацтва та побудови демократичної федерації слов'янських республік.

⚡ Історичні наслідки:

Заклав наріжний камінь новітньої української політичної думки — прагнення до свободи, рівності та республіканського ладу.

🧐 Перевірка розуміння першоджерела:

Який державний устрій для майбутньої України пропонувало Кирило-Мефодіївське братство у цьому документі?

§ Повний навчальний матеріал теми

🎭 1. Зародження професійного українського театру: Щепкін і Соленик

На початку XIX ст. в Україні існували аматорські кріпацькі театри поміщиків (Д. Ширая в Спиридоновій Буді, Д. Шепелєва). Проте справжній прорив стався в Полтаві:

Полтавський вільний театр (1818–1821 рр.):

Очолений Іваном Котляревським, театр відкрив нову еру української драматургії. Спеціально для трупи Котляревський написав п'єси «Наталка Полтавка» (1819 р.) та водевіль «Москаль-чарівник». Вони витіснили з репертуару чужі п'єси та викликали шалений ентузіазм публіки.

Михайло Щепкін (1788–1863):

Геніальний актор-кріпак. Котляревський та генерал-губернатор Рєпнін зібрали шалені кошти (понад 8 тис. рублів) для викупу Щепкіна на волю. Неперевершений виконавець ролі виборного Макогоненка.

Карпо Соленик (1811–1851):

Один із найяскравіших комічних акторів свого часу, грав у Харкові та Одесі, відмовився від переходу до імператорських театрів Петербурга заради служіння українській сцені.

🎶 2. Музичне мистецтво: кобзарська дума, церковний хоровий спів та перша опера

  • Кобзарство: Жива душа народу. Сліпі кобзарі та лірники мандрували ярмарками, виконуючи під супровід бандури, кобзи чи ліри героїчні козацькі думи («Про Марусю Богуславку», «Про втечу трьох братів з Азова»). Найвидатніший кобзар доби — Остап Вересай (1803–1890) з Полтавщини, кобзарською грою якого захоплювалися Т. Шевченко та європейські вчені.
  • Духовна хорова музика: Артем Ведель створив геніальні хорові концерти багатоголосного співу.
  • Семен Гулак-Артемовський (1813–1873): Видатний оперний співак (драматичний бас-баритон) та композитор. Закінчив навчання в Італії, співав на сценах Флоренції та Петербурга. Творець першої української національної опери «Запорожець за Дунаєм» (1863 р., сам виступав у ролі козака Івана Карася).

🎨 3. Образотворче мистецтво: портретисти та художній геній Тараса Шевченка

Живопис розвивався під впливом класицизму, романтизму та реалізму:

Майстри пензля

Володимир Боровиковський: виходець із Миргорода, неперевершений портретист європейського визнання.

Василь Тропінін: колишній кріпак, автор шедеврів «Дівчина з Поділля», «Пряля», «Українець».

Іван Сошенко: живописець і педагог, один із рятівників Шевченка.

Тарас Шевченко — академік гравірування

Шевченко був не лише поетом, а й одним із найвидатніших художників свого часу (у 1860 р. удостоєний звання академіка гравірування).

У 1844 році видав альбом офортів «Живописна Україна» — серію гравюр із зображенням історичних пам'яток, народних обрядів та природи України. Автор картин «Катерина» (1842 р.), «Селянська родина», численних автопортретів.

🏛️ 4. Архітектура класицизму, скульптура та світові шедеври паркобудування

Архітектурна пам'яткаАрхітектор / СкульпторСтиль та історичне значення
Будівля Київського університету св. Володимира (1837–1843 рр.)Вікентій БереттіЗрілий класицизм. Монументальний «Червоний корпус» з 8-колонним портиком, замкненим внутрішнім двором.
Дзвіниця Успенського собору в Харкові (1824–1833 рр.)Є. Васильєв, А. ТонСтиль ампір, висота майже 90 метрів. Споруджена на честь перемоги над Наполеоном у війні 1812 року.
Пам'ятник князю Володимиру Великому в Києві (1853 р.)В. Демут-Малиновський, П. Клодт, арх. О. ТонНеоготичний восьмигранний постамент на Володимирській гірці зі статуєю хрестителя з хрестом.
Пам'ятник Арману де Рішельє в Одесі (1828 р.)Іван МартосКласицизм. Бронзова фігура «Дюка» в римській тозі на Приморському бульварі над Потьомкінськими сходами.
Пейзажні парки «Софіївка» (Умань) та «Олександрія» (Біла Церква)Людвіг Метцель (для Потоцьких), Мюффо (для Браницьких)Вершини світового садово-паркового мистецтва: гроти, скелі, античні статуї, фонтан «Змія», водоспади та озера.
👀Ключовий підсумок параграфа
Українська культура першої половини XIX ст. синтезувала європейські стилі класицизму й романтизму з глибинними національними традиціями козаччини та народної пісні, створивши шедеври театру, живопису та архітектури.
✓ Швидка перевірка (Mini-Check)

Який архітектор спроектував величну будівлю Київського університету Святого Володимира («Червоний корпус»)?

🗒️

У зошит (за підручником)

Вправи з підручника до цієї теми уроку. Виконуй у робочий зошит або за комп'ютером за вказівкою вчителя:

Домашка • 2 завд.
Завдання 1 (с. 63)

Мистецтвознавчий аналіз пам'яток

💡 Підказка від нас: Опишіть офорт Т. Шевченка «Судня рада» або «Дари в Чигирині 1649 року» з серії «Живописна Україна».

Завдання 2 (с. 63)

Порівняння архітектурних стилів

💡 Підказка від нас: Знайдіть ознаки стилю класицизм на прикладі Червоного корпусу університету у Києві.

🃏

Самоперевірка (картки знань)

Натискай для перевороту (або Пробіл / ◀ ▶ на клавіатурі)

0/4 вивчено
👾

Бос-тест: Розвиток театру, музики, образотворчого мистецтва та архітектури

Питання 1 з 3 • Завдай удару по босу теми

+100 XP Рахунок: 0/3
❤️ Здоров'я Боса (HP): 100% Питання 1/3

Коли і де відбулася прем'єра п'єси «Наталка Полтавка» Івана Котляревського?

📌

Шпаргалка уроку (головне в один екран)

Усе найважливіше для повторення перед уроком або самостійною роботою

Ключовий висновок 1: Театр: І. Котляревський («Наталка Полтавка», 1819) та М. Щепкін — початок української сцени.

Ключовий висновок 2: Шевченко-художник: «Живописна Україна» (1844 р., офорти) — увічнення національної історії.

Ключовий висновок 3: Архітектура: класицизм (В. Беретті — Київський університет; Ф. Боффо — Потьомкінські сходи в Одесі).