EZZ-SCHOOLBOOKS
Гончарук Олександр
Розділ підручника:§ 10• с. 66
§ 10⏱ 20 хвСкладність: ⭐⭐🏆 +100 XPПрограма МОН 100%

Українські території у складі Австрійської імперії: політика та економіка

За підручником: А. А. Галімов, О. В. Гісем, О. О. Мартинюк, О. М. Сирцова. «Історія України, 9 клас» (Видавництво «Ранок», 2026)• друкована с. 66
Розробник платформи:Гончарук Олександр
👩‍🏫Методичні акценти для вчителя • План проведення уроку на 45 хвНУШ
▼
🎯 Очікувані результати навчання (НУШ):

Формування предметних компетентностей за темою «Українські території у складі Австрійської імперії: політика та економіка», розвиток критичного мислення, вміння аналізувати причинно-наслідкові зв'язки та застосовувати набуті знання на практиці.

💬 Провокативне питання для старту:

Використайте блок «Гачок (Hook)» нижче для 2-хвилинної розминки з класом перед поясненням нового матеріалу.

⏱️ Рекомендований таймінг 45-хвилинного уроку:
0–5 хв
Гачок & Місія
5–20 хв
Теорія & Інтерактив
20–30 хв
Робота «У зошит»
30–40 хв
Бос-тест уроку
40–45 хв
Рефлексія & XP
📋 Готовий запис для електронного журналу (НЗ.ua / Human / Єдина Школа):

Тема: § 10. Українські території у складі Австрійської імперії: політика та економіка. Д/з: опрацювати матеріал уроку та завдання «У зошит» на платформі EZZ-SCHOOL BOOKS.

⚡ Фронтальне бліц-опитування класу на початку уроку (2 хв):
  1. Що є ключовим поняттям теми «Українські території у складі Австрійської імперії: політика та економіка» і чому воно важливе?
  2. Де у повсякденному житті, науці чи IT ми стикаємося з цим явищем/алгоритмом?
  3. Яка найпоширеніша помилка виникає під час першого знайомства з матеріалом?
🏠 Диференційоване домашнє завдання:
  • Базовий рівень (обов'язковий): опрацювати конспект і блок «У зошит».
  • Достатній рівень: скласти власну шпаргалку та пройти MiniCheck.
  • Високий / STEM: виконати симуляцію у лабораторії та скласти BossQuiz на 100 XP.
📊 Критерії формувального оцінювання:
1–6 б: Відтворює означення, виконує вправи за алгоритмом.
7–12 б: Самостійно розв'язує проблеми, аналізує моделі.
🎯

Твоя місія на цей урок

Натискай на цілі у міру їх опанування:

4 цілей
  • 1Охарактеризувати адміністративний поділ західноукраїнських земель у складі Австрійської монархії
    Опанувати ➔
  • 2Проаналізувати реформи освіченого абсолютизму Марії-Терезії та Йосифа II (аграрна, релігійна, освітня)
    Опанувати ➔
  • 3Визначити особливості економічного розвитку Галичини, Буковини та Закарпаття (аграрний край, сервітути, домінування поміщиків)
    Опанувати ➔
  • 4З'ясувати статус греко-католицької церкви як головного осередку національного життя
    Опанувати ➔
🎯 Гачок уроку • Вгадай

👑 Під скіпетром Габсбургів: реформи Марії-Терезії та Йосифа II

Наприкінці XVIII століття Галичина, Буковина та Закарпаття опинилися під владою австрійських Габсбургів. Як реформи «освіченого абсолютизму» полегшили життя селян і відкрили шлях для української освіти?

⚖️ Порівняльна лабораторія • Svelte 5

Українські землі під владою двох імперій: Росія vs Австрія

Зіставте становище українців у двох колоніальних імперіях у XIX столітті

🏛️ РОСІЙСЬКА ІМПЕРІЯ (Наддніпрянська Україна)
🦅 АВСТРІЙСЬКА / АВСТРО-УГОРСЬКА ІМПЕРІЯ (Західна Україна)

🗺️ Адміністративно-територіальний устрій

Під владою царату: 9 губерній, об’єднаних у 3 генерал-губернаторства: Київське (Правобережжя), Малоросійське (Лівобережжя) та Новоросійсько-Бессарабське (Південь). Жодного натяку на українську автономію.
Під владою Габсбургів: Коронні краї монархії Габсбургів: Королівство Галичини і Володимирії (Східна Галичина), Герцогство Буковина та Закарпаття (у складі Угорського королівства).

📚 Мовна та культурна політика

Під владою царату: Жорстока імперська русифікація. Валуєвський циркуляр (1863) та Емський указ (1876): тотальна заборона друку, шкільництва, ввезення книг та театру українською мовою.
Під владою Габсбургів: Конституційні гарантії прав національностей (після 1867 р.). Дозвіл українських шкіл, товариства «Просвіта», НТШ, кафедр у Львівському університеті. Галичина — «Український П’ємонт».

🌾 Селянське питання та аграрні реформи

Під владою царату: Селянська реформа 1861 р.: скасування кріпацтва «зверху», але селяни втратили частину землі («відрізки»), сплачували викупні платежі протягом 49 років і залежали від общини.
Під владою Габсбургів: Скасування панщини в Галичині в травні 1848 р. під час революції «Весна народів». Селяни отримали громадянські права раніше, проте виникла гостра проблема сервітутів (ліси, пасовища).

🏛️ Суспільно-політичний рух

Під владою царату: Політична діяльність суворо заборонена законом. Національний рух діяв у формі напівлегальних «Громад», таємних гуртків («Братство тарасівців») аж до створення РУП (1900 р.).
Під владою Габсбургів: Легальна парламентська боротьба. Перша політична організація Головна Руська Рада (1848), перші політичні партії (РУРП 1890, УНДП, УСДП), українські депутати в Сеймі та парламенті Відня.

🏭 Економічний розвиток та міграція

Під владою царату: Потужна індустріалізація та іноземні інвестиції. Вугільно-металургійний Донбас, залізна руда Кривбасу, цукровий бум (Терещенки, Симиренки), швидка урбанізація міст.
Під владою Габсбургів: Аграрно-сировинний придаток метрополії. Слабкий розвиток промисловості (крім нафтовидобутку в Бориславі). Аграрне перенаселення спричинило масову трудову еміграцію до Канади й США.

§ Повний навчальний матеріал теми

🗺️ 1. Українські землі у складі володінь Габсбургів: Королівство Галичини і Лодомерії

Наприкінці XVIII ст. унаслідок першого поділу Речі Посполитої (1772 р.) та воєн з Османською імперією під владою австрійської монархії Габсбургів опинилося близько 15% українських етнічних земель (понад 2,5 млн осіб). Ці території було штучно розбито на три відокремлені регіони:

Східна Галичина

Центр: Львів.

Австрійська влада штучно об'єднала українську Східну Галичину та польську Західну Галичину в єдиний коронний край — «Королівство Галичини і Лодомерії».

Край поділявся на округи (дистрикти). Вся влада належала австрійському губернаторові та польській шляхетській верхівці, що перетворило українців (русинів) на гноблену більшість у власному краї.

Північна Буковина

Центр: Чернівці.

У 1774 р. відібрана Австрією в Османської імперії. До 1786 р. перебувала під воєнним управлінням, а в 1786–1849 рр. була приєднана як округ до Галичини.

Лише у 1849 р. отримала статус окремого коронного краю. Панівне становище в економіці посідали румунські бояри.

Закарпаття

Центри: Ужгород, Мукачево.

Підпорядковувалося Пожонському (Братиславському) намісництву Угорського королівства. Поділялося на 4 комітати (жупи): Берег, Унґ, Угоча та Мармарош.

Влада повністю належала угорським магнатам. Українці (русини) зазнавали жорстокої мадяризації.

👑 2. Реформи «освіченого абсолютизму» Марії-Терезії та Йосифа II (1770–1780-ті рр.)

На відміну від Російської імперії, де посилювалося дике кріпосництво, австрійські монархи Марія-Терезія (1740–1780) та її син Йосиф II (1780–1790) проводили політику освіченого абсолютизму, здійснивши кардинальні модернізаційні реформи:

Сфера реформСуть імперських указів та перетвореньЗначення для українського населення
Аграрна реформа1. Панщину обмежено до 3 днів на тиждень (заборонено роботу в неділю та свята).
2. Заборонено тілесні покарання без рішення суду.
3. У 1781–1782 рр. скасовано особисту залежність селян: селяни отримали право одружуватися без дозволу пана, змінювати професію, переходити до іншого поміщика, передавати наділи у спадок.		Селянин перестав бути «річчю» поміщика, набув статусу підданого держави з правом судового захисту.
Релігійна реформа1. «Патент про толерантність» 1781 р.: зрівняння греко-католицької церкви в правах із римо-католицькою.
2. Створення семінарії «Барбареум» у Відні (1774 р.) при церкві св. Варвари для навчання греко-католицького духовенства.
3. Заборонено називати греко-католиків «схизматиками» чи громадянами другого сорту.		Греко-католицька церква стала головним захисником національної ідентичності українців у Галичині та на Закарпатті.
Освітня реформа1. Запроваджено обов'язкову шкільну освіту для дітей 6–12 років рідною материнською мовою.
2. 1784 р. відновлено Львівський університет.
3. У 1787–1809 рр. при університеті діяв «Studium Ruthenum» (Руський інститут), де філософію й богослов'я викладали руською (українською) мовою.		Сформовано перший прошарок освіченої світської та духовної української інтелігенції.
Шляхетська реакція після 1790 року: Після смерті Йосифа II наступні монархи (Леопольд II, Франц I) під тиском польських поміщиків скасували частину аграрних указів, відновили додаткові повинності та закрили «Studium Ruthenum» (1809 р.). Проте закладені підвалини правової культури та рівності церков знищити вже не вдалося.
👀Ключовий підсумок параграфа
Реформи Марії-Терезії та Йосифа II суттєво послабили кріпосницький тиск на західноукраїнських землях і піднесли статус греко-католицької церкви, створивши передумови для початку українського національного відродження.
✓ Швидка перевірка (Mini-Check)

Який навчальний заклад було відкрито у Відні в 1774 році для навчання греко-католицьких священиків?

🗒️

У зошит (за підручником)

Вправи з підручника до цієї теми уроку. Виконуй у робочий зошит або за комп'ютером за вказівкою вчителя:

Домашка • 2 завд.
Завдання 1 (с. 71)

Систематизація історичних реформ

💡 Підказка від нас: Складіть таблицю реформ Марії-Терезії та Йосифа II: Галузь / Зміст реформи / Наслідки для українців.

Завдання 2 (с. 71)

Аналіз суспільної структури

💡 Підказка від нас: Чому українське суспільство Галичини кінця XVIII ст. називали «нацією священиків і селян»?

🃏

Самоперевірка (картки знань)

Натискай для перевороту (або Пробіл / ◀ ▶ на клавіатурі)

0/4 вивчено
👾

Бос-тест: Українські території у складі Австрійської імперії: політика та економіка

Питання 1 з 3 • Завдай удару по босу теми

+100 XP Рахунок: 0/3
❤️ Здоров'я Боса (HP): 100% Питання 1/3

У результаті якої події Східна Галичина увійшла до складу володінь австрійських Габсбургів?

📌

Шпаргалка уроку (головне в один екран)

Усе найважливіше для повторення перед уроком або самостійною роботою

Ключовий висновок 1: Західноукраїнські землі: Галичина (з 1772), Буковина (з 1774), Закарпаття (під угорською владою).

Ключовий висновок 2: Реформи Марії-Терезії та Йосифа II: панщина до 3 днів, рівноправність греко-католиків, семінарія «Барбареум».

Ключовий висновок 3: Греко-католицьке духовенство стало ядром української інтелігенції на західних землях.