EZZ-SCHOOLBOOKS
Гончарук Олександр
Розділ підручника:§ 15• с. 104
§ 15⏱ 20 хвСкладність: ⭐⭐🏆 +100 XPПрограма МОН 100%

Східна (Кримська) війна 1853–1856 рр. та її наслідки для України

За підручником: А. А. Галімов, О. В. Гісем, О. О. Мартинюк, О. М. Сирцова. «Історія України, 9 клас» (Видавництво «Ранок», 2026)• друкована с. 104
Розробник платформи:Гончарук Олександр
👩‍🏫Методичні акценти для вчителя • План проведення уроку на 45 хвНУШ
▼
🎯 Очікувані результати навчання (НУШ):

Формування предметних компетентностей за темою «Східна (Кримська) війна 1853–1856 рр. та її наслідки для України», розвиток критичного мислення, вміння аналізувати причинно-наслідкові зв'язки та застосовувати набуті знання на практиці.

💬 Провокативне питання для старту:

Використайте блок «Гачок (Hook)» нижче для 2-хвилинної розминки з класом перед поясненням нового матеріалу.

⏱️ Рекомендований таймінг 45-хвилинного уроку:
0–5 хв
Гачок & Місія
5–20 хв
Теорія & Інтерактив
20–30 хв
Робота «У зошит»
30–40 хв
Бос-тест уроку
40–45 хв
Рефлексія & XP
📋 Готовий запис для електронного журналу (НЗ.ua / Human / Єдина Школа):

Тема: § 15. Східна (Кримська) війна 1853–1856 рр. та її наслідки для України. Д/з: опрацювати матеріал уроку та завдання «У зошит» на платформі EZZ-SCHOOL BOOKS.

⚡ Фронтальне бліц-опитування класу на початку уроку (2 хв):
  1. Що є ключовим поняттям теми «Східна (Кримська) війна 1853–1856 рр. та її наслідки для України» і чому воно важливе?
  2. Де у повсякденному житті, науці чи IT ми стикаємося з цим явищем/алгоритмом?
  3. Яка найпоширеніша помилка виникає під час першого знайомства з матеріалом?
🏠 Диференційоване домашнє завдання:
  • Базовий рівень (обов'язковий): опрацювати конспект і блок «У зошит».
  • Достатній рівень: скласти власну шпаргалку та пройти MiniCheck.
  • Високий / STEM: виконати симуляцію у лабораторії та скласти BossQuiz на 100 XP.
📊 Критерії формувального оцінювання:
1–6 б: Відтворює означення, виконує вправи за алгоритмом.
7–12 б: Самостійно розв'язує проблеми, аналізує моделі.
🎯

Твоя місія на цей урок

Натискай на цілі у міру їх опанування:

5 цілей
  • 1З'ясувати причини, перебіг та наслідки Східної (Кримської) війни 1853–1856 рр. для українських земель
    Опанувати ➔
  • 2Оцінити використання людських і матеріальних ресурсів України у війні (чумацькі обози, ополчення)
    Опанувати ➔
  • 3Проаналізувати селянський рух «Київська козаччина» 1855 року
    Опанувати ➔
  • 4Дослідити масовий рух «Похід у Таврію за волею» 1856 року
    Опанувати ➔
  • 5Зрозуміти, чому поразка царату змусила Олександра II піти на скасування кріпацтва
    Опанувати ➔
🎯 Гачок уроку • Вгадай

⚓ Катастрофа самодержавства в Криму: як поразка царя дала шанс на свободу?

Кримська війна викрила гнилість кріпосницької Російської імперії перед коаліцією Британії, Франції та Османської імперії. Українські селяни несли основний тягар війни, що вилилося у грандіозні народні рухи: «Київську козаччину» та «Похід у Таврію за волею».

⚖️ Порівняльна лабораторія • Svelte 5

Українські землі під владою двох імперій: Росія vs Австрія

Зіставте становище українців у двох колоніальних імперіях у XIX столітті

🏛️ РОСІЙСЬКА ІМПЕРІЯ (Наддніпрянська Україна)
🦅 АВСТРІЙСЬКА / АВСТРО-УГОРСЬКА ІМПЕРІЯ (Західна Україна)

🗺️ Адміністративно-територіальний устрій

Під владою царату: 9 губерній, об’єднаних у 3 генерал-губернаторства: Київське (Правобережжя), Малоросійське (Лівобережжя) та Новоросійсько-Бессарабське (Південь). Жодного натяку на українську автономію.
Під владою Габсбургів: Коронні краї монархії Габсбургів: Королівство Галичини і Володимирії (Східна Галичина), Герцогство Буковина та Закарпаття (у складі Угорського королівства).

📚 Мовна та культурна політика

Під владою царату: Жорстока імперська русифікація. Валуєвський циркуляр (1863) та Емський указ (1876): тотальна заборона друку, шкільництва, ввезення книг та театру українською мовою.
Під владою Габсбургів: Конституційні гарантії прав національностей (після 1867 р.). Дозвіл українських шкіл, товариства «Просвіта», НТШ, кафедр у Львівському університеті. Галичина — «Український П’ємонт».

🌾 Селянське питання та аграрні реформи

Під владою царату: Селянська реформа 1861 р.: скасування кріпацтва «зверху», але селяни втратили частину землі («відрізки»), сплачували викупні платежі протягом 49 років і залежали від общини.
Під владою Габсбургів: Скасування панщини в Галичині в травні 1848 р. під час революції «Весна народів». Селяни отримали громадянські права раніше, проте виникла гостра проблема сервітутів (ліси, пасовища).

🏛️ Суспільно-політичний рух

Під владою царату: Політична діяльність суворо заборонена законом. Національний рух діяв у формі напівлегальних «Громад», таємних гуртків («Братство тарасівців») аж до створення РУП (1900 р.).
Під владою Габсбургів: Легальна парламентська боротьба. Перша політична організація Головна Руська Рада (1848), перші політичні партії (РУРП 1890, УНДП, УСДП), українські депутати в Сеймі та парламенті Відня.

🏭 Економічний розвиток та міграція

Під владою царату: Потужна індустріалізація та іноземні інвестиції. Вугільно-металургійний Донбас, залізна руда Кривбасу, цукровий бум (Терещенки, Симиренки), швидка урбанізація міст.
Під владою Габсбургів: Аграрно-сировинний придаток метрополії. Слабкий розвиток промисловості (крім нафтовидобутку в Бориславі). Аграрне перенаселення спричинило масову трудову еміграцію до Канади й США.

§ Повний навчальний матеріал теми

⚔️ 1. Східна (Кримська) війна 1853–1856 рр.: геополітика та театр бойових дій

Східна війна розпочалася через намагання Миколи I розчленувати Османську імперію («хвору людину Європи») та встановити одноосібний контроль над протоками Босфор і Дарданелли. Проти Росії виступила потужна антиросійська коаліція передових європейських держав: Велика Британія, Французька імперія, Османська імперія та Сардинське королівство (П'ємонт), за ворожого нейтралітету Австрії.

Головним епіцентром війни став Кримський півострів, де розгорнулася трагічна 349-денна героїчна оборона Севастополя (вересень 1854 — серпень 1855 рр.). Російська імперія виявила повну військово-технічну відсталість: кріпосницька економіка не мала залізниць на Південь, флот складався з дерев'яних вітрильників проти англо-французьких броньованих гвинтових пароплавів, а гладкоствольні крем'яні рушниці стріляли на 300 кроків проти нарізних штуцерів союзників, що били на 1200 кроків.

🇺🇦 2. Українці в Кримській війні: героїзм і колосальний тягар

Українські землі зазнали найтяжчих ударів війни як безпосереднє прифронтове запілля:

Герої оборони Севастополя

Українці складали від 40% до 50% особового складу захисників Севастополя (полки Волинський, Житомирський, Кременчуцький, Подільський, Одеський, Полтавський, Чернігівський).

Легендарний матрос Петро Кішка (родом із вінницьких кріпаків) уславився зухвалими нічними вилазками у ворожий стан, захопивши десятки «язиків» та врятувавши прапор полку. Видатний хірург Микола Пирогов у Севастополі вперше у світовій практиці застосував гіпсову пов'язку та польовий ефірний наркоз, а сестри милосердя рятували тисячі поранених.

Тягар для українського села

Усі прифронтові губернії (Катеринославська, Херсонська, Таврійська) були виснажені військовими постоями, примусовими реквізиціями зерна, сіна та сотень тисяч голів худоби.

Чумаки та селяни на волах під обстрілами везли снаряди й провіант єдиним бездоріжжям, назад вивозячи тисячі хворих на тиф і поранених бійців.

🔥 3. Селянські повстання: «Київська козаччина» (1855) та «Похід у Таврію по волю» (1856)

Військова криза спровокувала вибух антикріпосницького спротиву українських селян:

«Київська козаччина» (лютий–квітень 1855 р.):

Під час формування морського ополчення селяни 8 повітів Київської губернії (понад 500 сіл, 180 тис. людей) повірили, що запис до козаків автоматично скасовує кріпацтво. Селяни виганяли поміщицьких управителів, обирали отаманів і писарів, відмовлялися від панщини. Уряд кинув проти селян регулярні полки з артилерією (криваві бої в містечках Корсунь, Бикова Гребля, Таганча).

«Похід у Таврію по волю» (літо 1856 р.):

Хвиля чуток про те, що після війни цар роздає в Криму землю і волю всім, хто туди прийде. Цілі села Катеринославщини та Херсонщини рушили на Перекоп із дітьми й майном на возах. Рух було зупинено кінними армійськими заслонами.

Паризький мирний договір (березень 1856 р.): Росія капітулювала, втратила право мати військовий флот і фортеці на Чорному морі («нейтралізація Чорного моря»), а південна частина Бессарабії відійшла Молдавському князівству. Поразка довела цілковиту гнилість кріпосницького самодержавства.
👀Ключовий підсумок параграфа
Ганебна військова поразка Російської імперії у Кримській війні зруйнувала міф про незламність самодержавства, продемонструвала критичне відставання від Європи та зробила ліквідацію кріпацтва питанням державного виживання імперії.
✓ Швидка перевірка (Mini-Check)

Що стало приводом до вибуху масового селянського руху «Київська козаччина» у 1855 році?

🗒️

У зошит (за підручником)

Вправи з підручника до цієї теми уроку. Виконуй у робочий зошит або за комп'ютером за вказівкою вчителя:

Домашка • 2 завд.
Завдання 1 (с. 108)

Встановлення причинно-наслідкових зв'язків

💡 Підказка від нас: Поясніть, як воєнно-технічна поразка Росії у Кримській війні прискорила селянську реформу 1861 року.

Завдання 2 (с. 108)

Аналіз суспільних рухів

💡 Підказка від нас: Опишіть масштаб та вимоги селянських виступів «Київська козаччина» та «Похід у Таврію за волею».

🃏

Самоперевірка (картки знань)

Натискай для перевороту (або Пробіл / ◀ ▶ на клавіатурі)

0/4 вивчено
👾

Бос-тест: Східна (Кримська) війна 1853–1856 рр. та її наслідки для України

Питання 1 з 3 • Завдай удару по босу теми

+100 XP Рахунок: 0/3
❤️ Здоров'я Боса (HP): 100% Питання 1/3

У яких роках тривала Кримська (Східна) війна?

📌

Шпаргалка уроку (головне в один екран)

Усе найважливіше для повторення перед уроком або самостійною роботою

Ключовий висновок 1: Кримська війна (1853–1856 рр.) стала воєнним крахом миколаївського самодержавства.

Ключовий висновок 2: Селянський опір («Київська козаччина» 1855, «Похід у Таврію» 1856) довів неможливість збереження кріпацтва.

Ключовий висновок 3: Поразка у війні відкрила еру «Великих реформ» 60–70-х років XIX століття.