EZZ-SCHOOLBOOKS
Гончарук Олександр
Розділ підручника:ПР 2• с. 102
ПР 2⏱ 25 хвСкладність: ⭐⭐🏆 +120 XPПрограма МОН 100%

Практичне заняття: «Весна народів» та український рух у Галичині

За підручником: А. А. Галімов, О. В. Гісем, О. О. Мартинюк, О. М. Сирцова. «Історія України, 9 клас» (Видавництво «Ранок», 2026)• друкована с. 102
Розробник платформи:Гончарук Олександр
👩‍🏫Методичні акценти для вчителя • План проведення уроку на 45 хвНУШ
▼
🎯 Очікувані результати навчання (НУШ):

Формування предметних компетентностей за темою «Практичне заняття: «Весна народів» та український рух у Галичині», розвиток критичного мислення, вміння аналізувати причинно-наслідкові зв'язки та застосовувати набуті знання на практиці.

💬 Провокативне питання для старту:

Використайте блок «Гачок (Hook)» нижче для 2-хвилинної розминки з класом перед поясненням нового матеріалу.

⏱️ Рекомендований таймінг 45-хвилинного уроку:
0–5 хв
Гачок & Місія
5–20 хв
Теорія & Інтерактив
20–30 хв
Робота «У зошит»
30–40 хв
Бос-тест уроку
40–45 хв
Рефлексія & XP
📋 Готовий запис для електронного журналу (НЗ.ua / Human / Єдина Школа):

Тема: ПР 2. Практичне заняття: «Весна народів» та український рух у Галичині. Д/з: опрацювати матеріал уроку та завдання «У зошит» на платформі EZZ-SCHOOL BOOKS.

⚡ Фронтальне бліц-опитування класу на початку уроку (2 хв):
  1. Що є ключовим поняттям теми «Практичне заняття: «Весна народів» та український рух у Галичині» і чому воно важливе?
  2. Де у повсякденному житті, науці чи IT ми стикаємося з цим явищем/алгоритмом?
  3. Яка найпоширеніша помилка виникає під час першого знайомства з матеріалом?
🏠 Диференційоване домашнє завдання:
  • Базовий рівень (обов'язковий): опрацювати конспект і блок «У зошит».
  • Достатній рівень: скласти власну шпаргалку та пройти MiniCheck.
  • Високий / STEM: виконати симуляцію у лабораторії та скласти BossQuiz на 100 XP.
📊 Критерії формувального оцінювання:
1–6 б: Відтворює означення, виконує вправи за алгоритмом.
7–12 б: Самостійно розв'язує проблеми, аналізує моделі.
🎯

Твоя місія на цей урок

Натискай на цілі у міру їх опанування:

4 цілей
  • 1Дослідити тексти Маніфесту Головної Руської Ради та польської Центральної ради народової
    Опанувати ➔
  • 2Проаналізувати аргументи українських делегатів щодо поділу Галичини на дві провінції
    Опанувати ➔
  • 3Оцінити феномен «Руського собору» (польської спроби розколоти український рух)
    Опанувати ➔
  • 4Сформувати навички зіставлення історичних альтернатив та аргументації позиції
    Опанувати ➔
🎯 Гачок уроку • Вгадай

🔍 Дослідницький практикум: чому революція 1848 року стала переломною для Західної України?

У ході революції 1848–1849 рр. українці Галичини вперше заявили про себе на європейській арені як самостійний політичний суб'єкт. Проаналізуйте листівки, документи Головної Руської Ради та оцініть історичний стрибок від пригноблених «русинів» до свідомої модерної нації.

📜 Лабораторія першоджерел • Svelte 5

Аналізатор ключових історичних документів України (XIX – поч. XX ст.)

Досліджуйте оригінальні тексти маніфестів, імперських указів та програмних маніфестів незалежності

1846–1847 рік

«Книга буття українського народу» (Закон Божий)

Авторство: Микола Костомаров (Кирило-Мефодіївське братство)
«І встане Україна з своєї могили, і знову озветься до всіх братів своїх слов'ян, і почують крик її, і встане Слов'янщина, і не позостанеться ні царя, ні царевича, ні князя, ні графа, ні герцога... І Україна буде непідлеглою Річчю Посполитою в союзі слов'янськім...»
🏛️ Історичний контекст:

Програмний документ першої таємної української політичної організації в Києві. Поєднував християнський месіанізм, ідею знищення кріпацтва та побудови демократичної федерації слов'янських республік.

⚡ Історичні наслідки:

Заклав наріжний камінь новітньої української політичної думки — прагнення до свободи, рівності та республіканського ладу.

🧐 Перевірка розуміння першоджерела:

Який державний устрій для майбутньої України пропонувало Кирило-Мефодіївське братство у цьому документі?

§ Повний матеріал практичного дослідження

🔬 1. Лабораторія джерел: «Весна народів» у Галичині та порівняльний аналіз

Мета практичного заняття: На основі історичних першоджерел дослідити, як події європейської революції 1848–1849 рр. змінили становище українців у Галичині, порівняти розвиток національного руху в Австрійській та Російській імперіях і з'ясувати причини феномену «Українського П'ємонту».

⚖️ 2. Порівняльний аналіз: Наддніпрянщина vs Галичина в першій половині XIX ст.

Критерій порівнянняУкраїнські землі в Російській імперіїУкраїнські землі в Австрійській імперії
Політичний режимЖорстке самодержавство, відсутність конституції, парламенту, заборона будь-яких легальних організацій.Конституційна монархія (після 1848 р.), наявність парламенту (Рейхсрату), легальні партії та преса.
Статус кріпосного праваКріпацтво збереглося аж до 1861 року в найжорстокіших деспотичних формах.Скасовано панщину в 1848 році (особисту залежність — ще в 1781–1782 рр.).
Провідна верства рухуДворянська інтелігенція, професори університетів, різночинці (дворяни-автономісти, Кирило-Мефодіївці).Греко-католицьке духовенство («будителі», священики, семінаристи «Руської трійці»).
Організаційні формиНелегальні таємні гуртки (Кирило-Мефодіївське братство, масонські ложі).Легальні інституції (Головна руська рада, Галицько-руська матиця, Народний дім).

📜 3. Робота з першоджерелом: Відозва Головної руської ради (травень 1848 р.)

«Ми, Русини Галицькі, належимо до великого руського (українського) народу, котрий одною говорить мовою і 15 мільйонів бліщить... Той нарід був колись самостійний, рівнявся в славі найможнішим народам Європи, мав свою писемну мову, свої закони, своїх власних володарів... Ми встали з довгого сну, бо залунав для нас час відродження...»

Дослідницьке завдання:

  • 1. На яку історичну спадщину спиралися автори маніфесту, обґрунтовуючи свої права?
  • 2. Як автори маніфесту формулюють єдність галичан з українцями Наддніпрянщини?
👀Ключовий підсумок практичного заняття
Завдяки легальним завоюванням «Весни народів» 1848 року саме Галичина перетворилася на надійний оплот усього українського визвольного руху, випередивши підросійську Україну у формуванні легальних політичних інституцій.
✓ Швидка перевірка (Mini-Check)

З якою метою польська шляхта створила організацію «Руський собор» у 1848 році?

🗒️

У зошит (за підручником)

Вправи з підручника до цієї теми уроку. Виконуй у робочий зошит або за комп'ютером за вказівкою вчителя:

Домашка • 2 завд.
Практичне завдання (с. 102)

Складання порівняльної характеристики

💡 Підказка від нас: Складіть порівняльну таблицю діяльності Головної Руської Ради та Центральної ради народової під час 'Весни народів'.

Історичне міркування (с. 102)

Оцінка альтернатив розвитку

💡 Підказка від нас: Чому, незважаючи на поразку революції та розпуск парламенту в 1851 р., повернення до кріпацтва стало неможливим?

🃏

Самоперевірка (картки знань)

Натискай для перевороту (або Пробіл / ◀ ▶ на клавіатурі)

0/4 вивчено
👾

Бос-тест: Практичне заняття: «Весна народів» та український рух у Галичині

Питання 1 з 3 • Завдай удару по босу теми

+100 XP Рахунок: 0/3
❤️ Здоров'я Боса (HP): 100% Питання 1/3

Яке латинське формулювання використовували діячі «Руського собору», заперечуючи окремішність українського народу?

📌

Шпаргалка уроку (головне в один екран)

Усе найважливіше для повторення перед уроком або самостійною роботою

Ключовий висновок 1: Практичний підсумок: 1848 рік вивів галицьких українців на рівень політичної нації.

Ключовий висновок 2: ГРР закріпила символи (синьо-жовтий стяг, золотий лев), пресу («Зоря Галицька») та вимогу автономії.

Ключовий висновок 3: Спроби польської шляхти підпорядкувати український рух через «Руський собор» зазнали остаточного краху.