Практичне заняття: Галичина як «український П'ємонт» кінця XIX ст.
👩🏫Методичні акценти для вчителя • План проведення уроку на 45 хвНУШ▼
🎯 Очікувані результати навчання (НУШ):
Формування предметних компетентностей за темою «Практичне заняття: Галичина як «український П'ємонт» кінця XIX ст.», розвиток критичного мислення, вміння аналізувати причинно-наслідкові зв'язки та застосовувати набуті знання на практиці.
💬 Провокативне питання для старту:
Використайте блок «Гачок (Hook)» нижче для 2-хвилинної розминки з класом перед поясненням нового матеріалу.
⏱️ Рекомендований таймінг 45-хвилинного уроку:
Тема: ПР 4. Практичне заняття: Галичина як «український П'ємонт» кінця XIX ст.. Д/з: опрацювати матеріал уроку та завдання «У зошит» на платформі EZZ-SCHOOL BOOKS.
⚡ Фронтальне бліц-опитування класу на початку уроку (2 хв):
- Що є ключовим поняттям теми «Практичне заняття: Галичина як «український П'ємонт» кінця XIX ст.» і чому воно важливе?
- Де у повсякденному житті, науці чи IT ми стикаємося з цим явищем/алгоритмом?
- Яка найпоширеніша помилка виникає під час першого знайомства з матеріалом?
🏠 Диференційоване домашнє завдання:
- Базовий рівень (обов'язковий): опрацювати конспект і блок «У зошит».
- Достатній рівень: скласти власну шпаргалку та пройти MiniCheck.
- Високий / STEM: виконати симуляцію у лабораторії та скласти BossQuiz на 100 XP.
📊 Критерії формувального оцінювання:
Твоя місія на цей урок
Натискай на цілі у міру їх опанування:
- 1Дослідити історичну метафору «український П'ємонт» та її значення для ГаличиниОпанувати ➔
- 2Порівняти умови розвитку національного руху в підросійській Наддніпрянщині та підавстрійській ГаличиніОпанувати ➔
- 3Проаналізувати співпрацю інтелігенції Наддніпрянщини та Галичини (фінансування НТШ, переїзд М. Грушевського до Львова)Опанувати ➔
- 4Сформулювати підсумковий висновок про формування соборної української ідентичності на зламі столітьОпанувати ➔
🔬 Практикум: чому Галичину називали «українським П'ємонтом»?
П'ємонт — це королівство в Італії, яке стало ядром об'єднання всієї розірваної італійської нації в XIX столітті. Михайло Грушевський та Володимир Антонович назвали Галичину «українським П'ємонтом», адже саме тут гартувалася свобода, наука та політична думка для всієї соборної України!
Аналізатор ключових історичних документів України (XIX – поч. XX ст.)
Досліджуйте оригінальні тексти маніфестів, імперських указів та програмних маніфестів незалежності
«Книга буття українського народу» (Закон Божий)
Програмний документ першої таємної української політичної організації в Києві. Поєднував християнський месіанізм, ідею знищення кріпацтва та побудови демократичної федерації слов'янських республік.
Заклав наріжний камінь новітньої української політичної думки — прагнення до свободи, рівності та республіканського ладу.
Який державний устрій для майбутньої України пропонувало Кирило-Мефодіївське братство у цьому документі?
§ Повний матеріал практичного дослідження
🔬 1. Дослідницький семінар: Галичина як «Український П'ємонт»
Що означає термін «Український П'ємонт»?
У XIX столітті невелике Сардинське королівство (П'ємонт) на півночі Італії стало осередком і рушієм національного об'єднання всієї роздробленої Італії (Рісорджименто). Українські діячі (Володимир Антонович, Михайло Грушевський) назвали Галичину «Українським П'ємонтом» — краєм, який мав стати локомотивом відродження та об'єднання всіх розчленованих українських земель у єдину державу.
📊 2. Чому саме Галичина стала національним П'ємонтом?
| Фактор розвитку | Галичина (Австро-Угорщина) | Наддніпрянщина (Російська імперія) |
|---|---|---|
| Політичні свободи та правовий статус | Конституційний режим: легальні політичні партії (РУРП, УНДО), вибори до Сейму й Рейхсрату, свобода зібрань і слова. | Абсолютистське самодержавство: заборона політичних партій, жорстокий поліційний нагляд жандармерії. |
| Мовна політика держави | Українська мова в початкових школах, гімназіях, пресі та кафедрі університету. | Тотальний лінгвоцид: Валуєвський циркуляр 1863 р. та Емський указ 1876 р. повністю душили українську мову. |
| Інтелектуальні інституції | Наукове товариство ім. Шевченка (НТШ) — перша українська Академія наук; тисячі читалень «Просвіти». | Закриття Південно-Західного відділу РГТ, цькування українських вчених та цензура. |
🌉 3. Всеукраїнський синтез: соборна співпраця діячів
Феномен «П'ємонту» відбувся завдяки унікальному союзу двох частин України: Наддніпрянщина давала кошти та ідеї (меценати Симиренки, Скоропадські, ідеологи Драгоманов і Куліш), а Галичина надавала вільну легальну територію для друку книг, партійної боротьби та формування кадрів майбутньої держави. Символом цього єднання став киянин Михайло Грушевський, який очолив у Львові НТШ і кафедру історії.
Хто з видатних українських діячів переїхав із Києва до Львова в 1894 році, щоб очолити університетську кафедру та стати архітектором «українського П'ємонту»?
У зошит (за підручником)
Вправи з підручника до цієї теми уроку. Виконуй у робочий зошит або за комп'ютером за вказівкою вчителя:
Складання аналітичної довідки
💡 Підказка від нас: Опишіть 5 факторів, які дозволили Галичині стати 'українським П'ємонтом' наприкінці XIX століття.
Оцінка соборності
💡 Підказка від нас: Чи змогла б Галичина виконати роль 'П'ємонту' без матеріальної та інтелектуальної підтримки діячів Наддніпрянщини?
Самоперевірка (картки знань)
Натискай для перевороту (або Пробіл / ◀ ▶ на клавіатурі)
Бос-тест: Практичне заняття: Галичина як «український П'ємонт» кінця XIX ст.
Питання 1 з 3 • Завдай удару по босу теми
З досвідом якої європейської країни пов'язане поняття «П'ємонт» як символ національного об'єднання?
Шпаргалка уроку (головне в один екран)
Усе найважливіше для повторення перед уроком або самостійною роботою
Ключовий висновок 1: Галичина як «український П'ємонт» — захищений форпост національного відродження під захистом австрійської конституції.
Ключовий висновок 2: Наддніпрянські меценати давали гроші, галичани забезпечували легальні установи (НТШ, пресу, партії).
Ключовий висновок 3: Наприкінці XIX ст. було сформовано непорушну ідею Соборності єдиного українського народу від Сяну до Кавказу.