EZZ-SCHOOLBOOKS
Гончарук Олександр
Розділ підручника:§ 30• с. 226
§ 30⏱ 20 хвСкладність: ⭐⭐🏆 +100 XPПрограма МОН 100%

Суспільно-політичне життя в Австро-Угорщині: виборча реформа та український рух

За підручником: А. А. Галімов, О. В. Гісем, О. О. Мартинюк, О. М. Сирцова. «Історія України, 9 клас» (Видавництво «Ранок», 2026)• друкована с. 226
Розробник платформи:Гончарук Олександр
👩‍🏫Методичні акценти для вчителя • План проведення уроку на 45 хвНУШ
▼
🎯 Очікувані результати навчання (НУШ):

Формування предметних компетентностей за темою «Суспільно-політичне життя в Австро-Угорщині: виборча реформа та український рух», розвиток критичного мислення, вміння аналізувати причинно-наслідкові зв'язки та застосовувати набуті знання на практиці.

💬 Провокативне питання для старту:

Використайте блок «Гачок (Hook)» нижче для 2-хвилинної розминки з класом перед поясненням нового матеріалу.

⏱️ Рекомендований таймінг 45-хвилинного уроку:
0–5 хв
Гачок & Місія
5–20 хв
Теорія & Інтерактив
20–30 хв
Робота «У зошит»
30–40 хв
Бос-тест уроку
40–45 хв
Рефлексія & XP
📋 Готовий запис для електронного журналу (НЗ.ua / Human / Єдина Школа):

Тема: § 30. Суспільно-політичне життя в Австро-Угорщині: виборча реформа та український рух. Д/з: опрацювати матеріал уроку та завдання «У зошит» на платформі EZZ-SCHOOL BOOKS.

⚡ Фронтальне бліц-опитування класу на початку уроку (2 хв):
  1. Що є ключовим поняттям теми «Суспільно-політичне життя в Австро-Угорщині: виборча реформа та український рух» і чому воно важливе?
  2. Де у повсякденному житті, науці чи IT ми стикаємося з цим явищем/алгоритмом?
  3. Яка найпоширеніша помилка виникає під час першого знайомства з матеріалом?
🏠 Диференційоване домашнє завдання:
  • Базовий рівень (обов'язковий): опрацювати конспект і блок «У зошит».
  • Достатній рівень: скласти власну шпаргалку та пройти MiniCheck.
  • Високий / STEM: виконати симуляцію у лабораторії та скласти BossQuiz на 100 XP.
📊 Критерії формувального оцінювання:
1–6 б: Відтворює означення, виконує вправи за алгоритмом.
7–12 б: Самостійно розв'язує проблеми, аналізує моделі.
🎯

Твоя місія на цей урок

Натискай на цілі у міру їх опанування:

5 цілей
  • 1Дослідити масовий аграрний страйк селян Галичини 1902 року
    Опанувати ➔
  • 2Оцінити здобуття загального виборчого права в Австро-Угорщині в 1907 році та тріумф українських депутатів
    Опанувати ➔
  • 3Проаналізувати боротьбу за заснування українського університету у Львові (загибель Адама Коцка 1910 р.)
    Опанувати ➔
  • 4Охарактеризувати замах Мирослава Січинського на намісника Галичини графа Потоцького (1908 р.)
    Опанувати ➔
  • 5Вивчити молодіжний сокільсько-січовий та пластовий рух (К. Трильовський, І. Боберський, П. Франко)
    Опанувати ➔
🎯 Гачок уроку • Вгадай

🗳️ Битва за виборче право та університет: як галичани вибороли рівність у Відні

На початку XX століття Галичина перетворилася на арену запеклого українсько-польського протистояння. Масові селянські страйки, боротьба за загальне виборче право 1907 року, вбивство намісника Потоцького Мирославом Січинським та подвиг Адама Коцка за український університет у Львові сколихнули монархію Габсбургів.

⚖️ Порівняльна лабораторія • Svelte 5

Українські землі під владою двох імперій: Росія vs Австрія

Зіставте становище українців у двох колоніальних імперіях у XIX столітті

🏛️ РОСІЙСЬКА ІМПЕРІЯ (Наддніпрянська Україна)
🦅 АВСТРІЙСЬКА / АВСТРО-УГОРСЬКА ІМПЕРІЯ (Західна Україна)

🗺️ Адміністративно-територіальний устрій

Під владою царату: 9 губерній, об’єднаних у 3 генерал-губернаторства: Київське (Правобережжя), Малоросійське (Лівобережжя) та Новоросійсько-Бессарабське (Південь). Жодного натяку на українську автономію.
Під владою Габсбургів: Коронні краї монархії Габсбургів: Королівство Галичини і Володимирії (Східна Галичина), Герцогство Буковина та Закарпаття (у складі Угорського королівства).

📚 Мовна та культурна політика

Під владою царату: Жорстока імперська русифікація. Валуєвський циркуляр (1863) та Емський указ (1876): тотальна заборона друку, шкільництва, ввезення книг та театру українською мовою.
Під владою Габсбургів: Конституційні гарантії прав національностей (після 1867 р.). Дозвіл українських шкіл, товариства «Просвіта», НТШ, кафедр у Львівському університеті. Галичина — «Український П’ємонт».

🌾 Селянське питання та аграрні реформи

Під владою царату: Селянська реформа 1861 р.: скасування кріпацтва «зверху», але селяни втратили частину землі («відрізки»), сплачували викупні платежі протягом 49 років і залежали від общини.
Під владою Габсбургів: Скасування панщини в Галичині в травні 1848 р. під час революції «Весна народів». Селяни отримали громадянські права раніше, проте виникла гостра проблема сервітутів (ліси, пасовища).

🏛️ Суспільно-політичний рух

Під владою царату: Політична діяльність суворо заборонена законом. Національний рух діяв у формі напівлегальних «Громад», таємних гуртків («Братство тарасівців») аж до створення РУП (1900 р.).
Під владою Габсбургів: Легальна парламентська боротьба. Перша політична організація Головна Руська Рада (1848), перші політичні партії (РУРП 1890, УНДП, УСДП), українські депутати в Сеймі та парламенті Відня.

🏭 Економічний розвиток та міграція

Під владою царату: Потужна індустріалізація та іноземні інвестиції. Вугільно-металургійний Донбас, залізна руда Кривбасу, цукровий бум (Терещенки, Симиренки), швидка урбанізація міст.
Під владою Габсбургів: Аграрно-сировинний придаток метрополії. Слабкий розвиток промисловості (крім нафтовидобутку в Бориславі). Аграрне перенаселення спричинило масову трудову еміграцію до Канади й США.

§ Повний навчальний матеріал теми

🗳️ 1. Реформа 1907 року: загальне виборче право та українські мандати

Під впливом революційних подій у січні 1907 року в австрійській частині Австро-Угорщини було запроваджено загальне виборче право для чоловіків. На перших же демократичних виборах до Віденського рейхсрату (травень 1907 р.) українці здобули грандіозну перемогу: вони провели 32 депутати від Галичини та Буковини!

Український парламентський клуб у Відні добивався поділу Галичини на українську та польську частини, збільшення кількості українських гімназій та створення окремого українського університету у Львові.

⚔️ 2. Битва за Львівський університет та атентат Мирослава Січинського (1908 р.)

Польська адміністрація Галичини всіляко саботувала права українців. Кульмінацією боротьби стала вимога створення українського університету:

Студентські сутички та загибель Адама Коцка (1910 р.):

Польські шовіністи блокували українських студентів у стінах Львівського університету. Під час збройного нападу польських боївкарів 1 липня 1910 року кулею в голову було вбито лідера українського студентства Адама Коцка. Його похорон перетворився на 50-тисячну всенародну маніфестацію солідарності.

Атентат Мирослава Січинського (квітень 1908 р.):

На знак протесту проти фальсифікацій виборів та вбивства жандармами селянина Марка Каганця український студент Мирослав Січинський застрелив намісника Галичини графа Анджея Потоцького у його робочому кабінеті у Львові, вигукнувши: «Це за кривди українського народу, за вибори, за смерть Каганця!».

🛡️ 3. Мілітаризація молоді: товариства «Сокіл», «Січ» та «Пласт»

Передчуваючи наближення світової війни, українські діячі Галичини розгорнули масове виховання молоді в патріотичних військово-спортивних організаціях:

«Сокіл» (1894 р.)

Гімнастично-пожежне товариство, створене Василем Нагірним та Володимиром Лаврівським. Пропагувало фізичний розвиток, дисципліну та сокільські руханки.

«Січ» (1900 р.)

Патріотично-руханкове товариство, засноване адвокатом Кирилом Трильовським у с. Завалля. Відроджувало козацьку термінологію (отамани, кошові) та мало воєнізований характер.

«Пласт» (1911 р.)

Скаутинг заснований Олександром Тисовським, Петром Франком та Іваном Чмолою. Виховання лицарського духу, виживання в природі, військова підготовка.

Ці організації налічували сотні тисяч юнаків та дівчат і стали фундаментом, на якому в 1914 році постане легіон Українських січових стрільців (УСС).

👀Ключовий підсумок параграфа
На початку XX ст. західні українці перетворилися на організовану й політично зрілу націю, здатну виборювати свої права через парламентські мандати, масовий спротив та військово-спортивні молодіжні легіони.
✓ Швидка перевірка (Mini-Check)

Хто очолив створення спортивно-пожежних товариств «Січ» у Галичині на початку XX століття?

🗒️

У зошит (за підручником)

Вправи з підручника до цієї теми уроку. Виконуй у робочий зошит або за комп'ютером за вказівкою вчителя:

Домашка • 2 завд.
Завдання 1 (с. 236)

Аналіз суспільно-політичних конфліктів

💡 Підказка від нас: Опишіть передумови та наслідки замаху Мирослава Січинського на графа Потоцького у 1908 році.

Завдання 2 (с. 236)

Оцінка молодіжних організацій

💡 Підказка від нас: Яку роль відіграли організації «Сокіл», «Січ» та «Пласт» у підготовці майбутніх Українських січових стрільців?

🃏

Самоперевірка (картки знань)

Натискай для перевороту (або Пробіл / ◀ ▶ на клавіатурі)

0/4 вивчено
👾

Бос-тест: Суспільно-політичне життя в Австро-Угорщині: виборча реформа та український рух

Питання 1 з 3 • Завдай удару по босу теми

+100 XP Рахунок: 0/3
❤️ Здоров'я Боса (HP): 100% Питання 1/3

Скільки селян взяло участь у масовому аграрному страйку в Галичині влітку 1902 року?

📌

Шпаргалка уроку (головне в один екран)

Усе найважливіше для повторення перед уроком або самостійною роботою

Ключовий висновок 1: Аграрний страйк 1902 р. та реформа 1907 р. довели міць масового організованого руху галичан.

Ключовий висновок 2: Українсько-польська боротьба загострилася: загибель А. Коцка за університет (1910 р.) та замах Січинського (1908 р.).

Ключовий висновок 3: Молодіжні структури «Січ», «Сокіл» та «Пласт» підготували кадри майбутньої української армії.